Тред про еволюцію застосування артилерії бм 21 град у 2022 2024 роках
Тред про еволюцію артилерії у війні 22-24 років на основі спостережень і власного досвіду командира БМ-21 «Град». Фото ілюстративне.
22 рік. початок війни, перша її фаза - це був час мобільності, постійних переміщень і великих цілей: колон, зосереджень живої сили і техніки.
Моїй батареї БМ-21 лише в перший місяць війни доводилось працювати залпом декількома машинами одразу - в найефективнішому режимі роботи для реактивних систем залпового вогню, бо хоч вогонь ворога і був не дуже точним, але надміру масованим.
Вже з квітня місяця 22 року ми перейшли на роботу однією бойовою машиною(далі - бм), але в комбінації з іншою артилерією (тоді це були 122 мм. 2С1, 155 мм. 2С3, а також БМ-27 Ураган).
Добова витрата снарядів машини становила від 80 до 160 снарядів. кілка слів про роботу в арті.
Снаряд до Граду важить 65 кг, і вантажиться/заряджається він вручну, тож, окрім безпосередньої бойової роботи, один розрахунок з чотирьох чоловік піднімав від 6 до 10 тонн заліза в день.
Після того як відгоріли перші кацапські колони, ми перейшли на контрбатарейну боротьбу.
Артилерії ворога було в рази більше. траплялось, що по одній бм, яка виїхала на бойове завдання, працювало одразу 5 різних систем ворога: 2С19, 2С7, БМ-21, БМ-27, Гіацинт Б... але на наше щастя на початку війни ворог мав проблеми з розвідкою і корегуванням, ворогу не вистачало дронів, він не вмів ними користуватись. на початку у нас також було мало аеророзвідувальної компоненти, але тут ми були ефективнішими (передаю привіт в пекло "Тоболу" і дивізіону 2С19). у той час як росіяни посипали тоннами снарядів поля, б'ючи по площинам.
У нас не було ні стільки гармат, ні снарядів.
Це була епоха "Валькірій" та "Лелек". "Мавіки" ще були не такими масовими, і велика частина фронту залишалась незакритою очами. забігаючи наперед, скажу, що дрони, які мали прислужитися артилерії, згодом її добряче потіснять.
Лінія зіткнення ставала статичною, дронів ставало більше. відтоді райони вогневих позицій контролювались ворогом цілодобово, і нам стало складно.
Нас бачили ще під час висування і відкривали по нам вогонь ще у час заняття вогневої позиції. перший постріл ворога завжди був неточним, далі йшло корегування. нашею задачею було встигнути виконати бойове завдання максимум за 15 хв.
Але кількість арт систем та снарядів у ворога не стала його перевагою. хто краще і швидше давав корегування, хто краще та оперативніше взаємодіяв і керував різними арт системами - той перемагав. стояти на місці було самогубством. гасло 22 року: ніколи не зупиняйся.
Для зміни балансу сил на нашому напрямку з'явилися перші буксовані гаубиці M777, з першими високоточними снарядами. влітку 22 року я вперше побачив залп M142 HIMARS, але GMLRS ще не працювали по артилерії ворога, це стане нормою згодом. в основному воювали ще радянські калібри.
Снаряди 152 мм. закінчувались. їх заміняли системи калібру 155 мм. основним вогневим засобом механізованих частин (отже - самим масовим) ставали старі, не те щоб якісні американські/норвезькі/італійські самохідні гаубиці M109, їх наші артилеристи гордо називали "Паладини". Але вояки передивились TikTok, бо на кінець 2022 року до нас прийшли давні модифікації M109A3, тоді як Paladin - це порівняно сучасна M109A6, де вже встановлена автоматична система управління вогнем, а це швидкість розгортання, бойової роботи і відходу з вогневої позиції.
Проте фактор швидкості роботи самохідних артилерійських систем в 2023 році перестав бути визначальним, бо самоходки перестали їздити. у ворога масово з'являються Ланцети, що ставить всю бригадну артилерію "на прикол".
