Житель херсона андрій пішов у зсу після перебування в окупації

Андрій — з Херсона. Після двох місяців, проведених в окупації, зміг вивезти маму та сестру і пішов у ЗСУ. Потрапив до бригади імені Чорних Запорожців. Спочатку був у піхоті, а коли дізнався про можливість піти в штурмовики, одразу зголосився.

Мені подобається. Коли довго не ходиш, тухнеш. А тільки вийшов — добре. Команда в нас хороша. Ці навчання дають базу з користування зброєю, уявлення, як рухатися, різати кут, комунікувати з побратимами, і коли ти дивишся за своїм першим номером на виходах, то вже навчаєшся діяти в реальних умовах з неймовірною швидкістю.

Моя мотивація за ці рік і 8 місяців нікуди не поділася. Я не уявляю, що робив би вдома, коли мої хлопці тут.

Штурмовик — це особливий шлях, це крутий шлях. І це фарт. Як би ти не тренувався, є такий чинник, — говорить Андрій.

Я не бачу сенсу боятися — якщо твій час визначений, він прийде, де би ти не був. На війні чи там. Страшно, коли в тилу обговорюєш і думаєш. Мені головне дійти туди, я там відключаюсь. Я — в завданні. Головне — сісти на пікап чи броню, а коли ми вже почали рух — страху немає. Ти дивишся на своїх побратимів — щоб усе було добре — і все, ти йдеш, — усміхається боєць.