Інтерв'ю з комбригом 414 обрубас «Птахи Мадяра» Робертом Бровді.
Про діяльність підрозділу: Наша діяльність не обмежується лише застосуванням розвідувально-ударних БПЛА — у нас понад 12 шарів впливу. Тому з розширенням збільшуємо свої можливості, зокрема, у таких специфічних сферах, як РЕР, РЕБ, застосування систем РЛС і ешелонований контроль смуги низкою екіпажів винищувачів, які виявляють ворожі засоби. Давно вийшли за рамки класичної діяльності безпілотних систем, до яких усі звикли. Дрони Мавіки, FPV, нічні бомбери , розвідувальні, ударні крила – це вже звичайний перелік засобів для підрозділів БПЛА. Ми ж протягом майже 2 років вибудовуємо власну модель системного моніторингу всього простору вздовж смуги фронту.
Перше завдання — виявлення всіх FPV-дронів, які ворог піднімає в повітря. Ми перехоплюємо їх відеосигнали і бачимо на моніторах те, що бачить ворожий пілот. Далі засобами РЕБ подавляємо його керування і він падає, не долетівши до цілі. Засобами радіоелектронної розвідки, які ми власноруч виробляємо, створюємо вздовж усієї смуги фронту щільну мережу виявлення — через кожні 2,5-3 км.
Наступний рівень завдань — ворожі розвідувальні БПЛА («Орлан», Zala, Supercam), які літають глибоко, дуже високо (4-5 км), виявляють планові цілі і займаються коригуванням вогню. На початку повномасштабного вторгнення з «Орланами» неможливо було боротися, а тепер працює сітка засобів РЛС (іноземного виробництва, українського і навіть наші саморобні), якими можна виявити об’єкт, супроводжувати незалежно від висоти, визначати — свій це чи чужий, а потім — знищити в повітрі.
Щодо ефективності FPV-дронів: ефективність використання FPV-дронів у різних підрозділах коливається від 20 до 40%. Я не кажу про випадки, коли дрон долетів і вразив незрозуміло. Тільки коли долетів, вразив ціль і це зафіксовано, — можна вносити у статистику. Може не спрацювати електроніка і дрон не вибухне, ще в дорозі може здетонувати, чималий процент ворог подавлює різноманітними засобами РЕБ, частина збивається стрілецькою зброєю. Тому ККД дрона у ЗСУ і у росіян — 20-40%.
Про власне виробництво протитанкових мін: Міни самі робимо. 95 бригад Сил оборони наразі отримують від нас 20 000 протитанкових мін щомісяця. Вони споряджені електронікою, що спрацьовує на магнітному принципі на техніку, яка наближається. На ті «цукерки» гроші збирає народ і вже вироблено і видано понад 60 тисяч мін виробництва «Цукрарні» (так називається інженерна служба 414 полку, – ред.).
Система обліку: У нас є власна система обліку, ведеться на рівні підрозділів без будь-яких наказів командування. Ми це робимо для себе. Я за будь-який місяць можу підняти екіпаж і проаналізувати ефективність: кількісні показники, якісні показники застосування, які цілі – рухомі чи планові. В якого екіпажу краще виходить відпрацьовувати особовий склад ворога. Його значно тяжче влупити FPV-дроном, бо рухається.
...І оця наша спроба імплантувати культуру тотального обліку дозволяє, найперше, орієнтуватися в ефективності засобів. Розуміти, наприклад, які дрони закуповуються державою та є нікчемні і їх треба «кастомізувати», а які відразу успішні.
Можемо орієнтуватися в кількостях реально використовуваних засобів, щоб правильно їх розподілити. Деякі закуповувались з початку війни і втратили вже ефективність, відстали технологічно. А держава і далі їх закуповує, пілоти їх отримують, а перелік уражених цілей від цього не збільшується. І пілоти навіть у більшості своїй приховують це. Бо розкаже, що цілей не вражає, і його завтра кинуть у піхоту в найгіршому випадку, у найкращому — направлять перевчатися.
Бажано мати картину від всіх підрозділів. Досить звичайної звітності, але не формального характеру, а детальної. Аналіз таких даних дозволить коригувати потреби у боєприпасах, компонентах, від яких залежить використання дронів. Наприклад, більшість штатних FPV, що закуповує держава, крім інших вад, мають акумулятори недостатньої ємності. Ми отримуємо дрони і відставляємо в бік акумуляторні батареї, а беремо нові, бо нам треба летіти глибше, ніж передбачено ТТХ цього дрона.
Детальніше за посиланням