#копіпаста – Так, москалику, попавсь. Розповідай. – Да який же я москаль? Ось послухайте: слава Україні! Героям слава!
– Так, москалику, попавсь. Розповідай.
– Да який же я москаль? Ось послухайте: слава Україні! Героям слава! Паляниця! Горілка! Пи-и-иво!
– Хм. Непростий ти, москалику. А ну, Василю, допитай шпигуна.
– Це я з радістю, пане майор. Так що, москалику, кажеш, що українець?
– Ще й який! У лузі червона-а-а кали-и-ина…
– Так. Перевіряємо. «Берег моря. Чути розбещенi крики морських птахiв, ревiння моржа, а також...» Ну? «А також...»?
– Що це за нісенітниця? Нічого не розумію! Де мій адвокат?!
– Ага. Йдемо далі. «Папа, а шо лучче – пулімьот чи...»?
– Який пулімьот? Який папа? Ви про що? Розв‘жіть мене! Я українець!
– Ага, ага. Льотчик, в танкє горєл. Знаємо. І остання твоя спроба, москалику. «Там масла...». Ну? Там! Масла! Що?!
– Ви з глузду з‘їхали? Якого масла? Що ви верзете?!
– Все зрозуміло, Василю, дякую. Цього москалика на ось ту гіляку, там ще є вільне місце. І давай наступного разу відразу з масла розпочнемо, щоб не гаяти час. Ти бач, як цих падлюк почали нашій мові вчити...
