Ніколи такого не було і ось, знову «кадровий голод» переміг здоровий глузд. Чергова кадрова перемога Зе-влади.
Кабмін призначив Сергія «нове обличчя» Шкарлета т.в.о. міністра освіти і науки.
Сергій Шкарлет наразі є ректором Чернігівського технологічного університету. Його кандидатура на пост в.о. міністра освіти створила неабиякий резонанс у науковій спільноті. Перш за все слід сказати про те, що Шкарлет є колишнім заступником Табачника та завзятим критиком ЗНО. Також він безпосередньо пов’язаний у цілій низці корупційних скандалів та інцидентів з порушення академічної доброчесності. У своїх наукових працях роботящий ректор використовує цілі блоки з інших наукових робіт, які було опубліковано 3 роки тому. У 2010 році балотувався у депутати Чернігівської облради від «Партії райогонів», а в 2015 вже від БПП. Карочє, крєпкий такий хозяйствєннік, плагіатор та цинічний пристосуванець. Мужик да, мужик да.
Маємо припущення про те, що з приходом пана Шкарлета на нову посаду у міністерстві (і не тільки) можуть початися несприятливі кадрові зміни. Зараз МОН представлено реформаторами-соросятами з команд колишніх міністрів Квіта, Гриневич, Новосад. Частина з них відкрито висловили свою позицію проти призначення Шкарлета. Також свій протест висловила ціла низка наукових та громадських організацій. По іншу сторону барикад постали невдоволені ректори ЗВО, які підтримали цю кандидатуру на зустрічі з президентом і яким освітні реформи, м’яко кажучи, не подобаються (ну не нада, ну не стукайте).
З усього вище сказаного можна зробити висновок, що Шкарлет є компромісною фігурою і якщо у якості науковця він з себе нічого не представляє, то певні менеджерські здібності він має і спробує налагодити комунікацію з ректорами українських ЗВО. Якщо новопризначений в.о. міністра не заважатиме працювати поточній команді міністерства і спробує обмежитись здебільшого представницькою функцією, то можливо матиме певні шанси на успіх. Однак, сам факт призначення особистості з досить сумнівною репутацією на такий високий пост, не дивлячись навіть на численні протести членів наукової спільноти, є досить тривожним дзвіночком для освітньої сфери України.
А в підсумку це якийсь зашквар, хлоп’ята та дівчата.
