Нещодавно я зловив себе на думці, що характер війни для цивільних з нефронтових областей змінився і…
Нещодавно я зловив себе на думці, що характер війни для цивільних з нефронтових областей змінився і ситуація, за винятком новин, фактично повернулась до такого собі довоєнного стану. Ми більше не шукаємо мітки, не відловлюємо диверсантів, мало хто реагує на повітряну тривогу — ми звикли що "десь там на Сході та Півдні" йде війна, до нас доходять тільки її відголоски. В людей звільнився певний ментальний ресурс і з деяких осіб почала лізти вся та гниль, яка в них є, а саме мова про сКеПтИцИзм наших зборів коштів.
Почну з того, що безумовно здоровий скептицизм це адекватна річ. Тільки ключовим словом в цій фразі є саме здоровий. Станом на 23 лютого (я підозрюю, що телеграм-статистика має на увазі на 23:59) у нас було 10.33 тисяч підписників. До цієї цифри ми йшли з 2016 року, відколи завели телеграм, а вже під кінець першого дня війни ми зросли приблизно на 130% — до ~23600 людей. Відмітку в 50к ми пробили менше ніж за тиждень, десь між 28 лютого і 1 березня. В чому я бачу причину? У нас був певний кредит довіри як до послідовної проукраїнської організації, і саме завдяки ньому, критичності ситуації та нашої реакції на події ми здобули певне визнання як серед звичайних людей, так і від людей держави. Я переконаний, що свою відданість Україні ми вже довели і продовжуємо це робити щодня: ви прекрасно бачили, що частина з нас в ці дні знаходиться на фронті, кого не взяли — працюють в тилу і ведуть канал.
Тепер же до суті. Ми чудово усвідомлюємо відповідальність, яка лежить на наших плечах, тому коли мова заходить про щось серйозне — ми підходимо до цього так, як того вимагає ситуація. Іноді помиляємось, але в нас вистачає яєць це визнавати. Коли ми звертаємось до вас з проханням допомогти зібрати кошти ми розраховуємо, що ви покладетесь на нашу репутацію приймаючи рішення чи можна нам довіряти. Коли ми репостимо чийсь збір ми точно так само вирішуємо чи довіряємо ми тим людям настільки, щоб покласти свою репутацію на кін. Коли до нас вперше прийшла Крістіна з "Акул України" я вже на власній репутації всередині нашої організації протягнув публікацію і переконаний, що вона свою довіру виправдала.
Втім, незважаючи на десятки фотографій чеків та зібраних пакунків на каналі Акул, під останнім репостом я несподівано виявив таку претензію в тому, що ми всіх найобуємо і розкрадаємо гроші, що мені було б менш образливо якби мене останнім підарасом назвали, ніж це. Я коли те прочитав, то охуїв настільки, що вирішив на той момент, що інтернету з мене досить і тільки зараз дійшов до написання цього посту. Мораль цієї історії в тому, що якщо ви не довіряєте ні нам, ні тим, чиї збори ми репостимо — пройдіть, будь ласка мимо, а не маскуйте свої дойоби "зДоРоВиМ сКеПтИцИзМоМ", який (ОЙ ЯК НЕОЧІКУВАНО) у відповідь на фотографії чеків та навіть подяки від Братства закінчується словами "Адмін, не бомби, а то щось в тебе знатно пригоріло... Чого така агресивна позиція? Невже незручну правду розкрили?". І найгірше в цьому те, що ладно мені неприємно, я переживу, але ж ви собі навіть не уявляєте, наскільки сильно ви ображаєте тих, хто жертвує своїм часом та здоров'ям займаючись благою справою.
Підсумовуючи: віднині такі особи будуть прирівнюватися до російських ботів, які поширюють розкол в суспільстві, і банитимуться без права на помилування та доступу до бота-предложки. Якби я міг, я б вам ще й кишки випускав. Коментів під цим постом не буде.
- вінницький адмін
