До Миколаєва прибули п'ятеро українців, звільнених із полону за обміном.

Четверо з них провели у полоні 109 днів. Це працівники стайні та пилорами з-під Гостомеля. Їх вивезли спочатку до Гомеля, потім до Курська, а звідти до Севастополя. Усі вони цивільні. Але це не врятувало їх від тортур та знущань.

Крім «звичних» фізичних тортур, вони піддавалися витонченим психологічним.

Вітати тюремних наглядачів треба було піонерським салютом. Їх змушували читати і переказувати радянські книги — про піонерів-героїв та життєписи Сталіна.

Вивчати і співати російський гімн, а також цілий набір російських пісень: Ми русскіє, с намі Бог! Дядя Вова, мьі с тобой і пісні Газманова.

Іноді доводилося співати до шостої години поспіль. Якщо хтось погано співав, били чи змушували присідати 150 разів.