«И вот когда я увидел все это, где труп на трупе, танки горелые стоят кучами, трупы сколько не убира…

«И вот когда я увидел все это, где труп на трупе, танки горелые стоят кучами, трупы сколько не убирай - там черепа уже на них - это просто кошмар - ад там просто отдыхает, это круче чем ад! Такое я увидел первый раз в своей жизни!»

Дуже захоплююча історія військовополоненого 21-ї ОМСБр ерефії Володимира Володимировича 18.03.1967 р.н., самарська область місто сизрань, де в нього була дуже маленька зарплата, як у водія швидкої допомоги і вирішив підзаробити підписавши контракт з мінубивств рф. Але невдовзі зрозумів, що його скрізь обманювали разом із президентом. І в 56 років став професійним штурмовиком з одним ріжком та автоматом, зрозумів, знову обдурили – вирішив здатися в полон. І як завжди в полоні - настала прозріння…

«Я хочу попросить прощения от русского оккупанта который вторгся на территорию Украины, просто хочу попросить большое-большое прощение, простите меня Христа ради за то что я вторгся на вашу территорию на вашу Украину!»