💔 29-річний солдат Юрій Гусак загинув 6 грудня під час виконання бойового завдання під Бахмутом.
Юрій народився в місті Дубно Рівненської області. Здобув фах лісника в Кременецькому лісотехнічному коледжі. Захоплювався спортом, займався важкою атлетикою. Певний час працював тренером.
"Його справжнім захопленням були машини. Жартувала, що за нашим авто він доглядає більше, ніж за мною. Була ситуація, коли наша автівка загорілася на парковці. Ніхто не вірив, що він сам здатен її відновити, а він своїми руками зробив її ще кращою", – розповідає дружина Софія.
Під час повномасштабного вторгнення РФ Юрій приєднався до ЗСУ, щоб боронити рідні землі. Служив водієм автомобільного взводу забезпечення інженерно-позиційного батальйону.
"Юра був і є моїм найкращим другом, моєю половинкою. Мені і досі важко усвідомити, що це сталось саме з нами. З початком війни ми були змушені залишити своє гніздечко у Гостомелі, і повернулися у рідне місто. Юра не отримав повістки, а сам з’явився у військкомат і в березні пішов на службу. Він сказав: "Інваліди їдуть, багатодітні батьки їдуть, а я? Як я буду дивитись в очі людям?" Зібрався і поїхав. Він жив по совісті. Найкращий з людей, яких я знаю.
Як далі жити без нього, поки не розумію. Здається, ніби він от-от подзвонить і скаже, що це якась помилка. Ніби він скоро прийде додому, обійме і, як завжди, поцілує в носик. Важко усвідомлювати, що гине цвіт нашої нації. Я хочу, аби про нього говорили, знали і пам’ятали, якою страшною ціною дається нам перемога", – додає Софія.
Поховали бійця на Семидубському кладовищі у рідному місті.
Вдома на Юрія чекали дружина, дідусь, батько і брат.
Українська правда спільно з платформою пам’яті Меморіал вшановує пам'ять загиблих Героїв