Hola mzs andrii sybiha zaklykav zakhid ukhvalyty rosiennia pro zastosuvannia zas
31 липня, трохи більше ніж місяць тому, під тиском вуличних протестів парламент проголосував за президентський законопроєкт, який повернув незалежність НАБУ та САП.
За дев'ять днів до того той самий парламент, але під тиском Банкової, цю ж незалежність забирав, чим спровокував не лише суспільне обурення і появу студентів з картонками під вікнами Офісу президента, а й, м'яко кажучи, подив європейських партнерів.
Тоді здавалося, що всі все зрозуміли й антикорупційна вертикаль надалі може працювати у звичному режимі. Однак відтоді відбулися події, які здебільшого не помітні загалу. Події, які можуть свідчити, що протистояння місячної давнини було лише однією з битв у затяжній війні за політичне виживання правлячої верхівки.
"Українська правда" вирішила розібратися, наскільки щирі наміри влади дати спокій Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
Попередні висновки невтішні: все вказує на те, що у протистоянні між владою та незалежними від влади антикорупціонерами "вижити" може лише один. І, зважаючи на наявні сили й "засоби", далеко не факт, що це будуть НАБУ і САП.