Під донеьком загинув 34 річний солдат ігор сінчевський

​​💔 34-річний солдат Ігор Сінчевський поліг 4 квітня 2025 року поблизу села Багатир Донецької області. Він повертався з чергування разом із напарником і натрапив на мінно-вибухові пристрої противника. Осколкові поранення виявилися смертельними.

Ігор народився 23 жовтня 1990 року в місті Кривий Ріг. У дитинстві та юності захоплювався грою на флейті та фортепіано, займався карате та тренувався у спортзалі. Любив ремонтувати велосипеди.

Після школи закінчив "Український державний університет науки і технологій" у місті Дніпро. Працював начальником зміни виробничо-технічного відділу Управління з технології на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті, в одному з найглибших кар’єрів Європи.

Ігор любив сімейні велопрогулянки та дачні справи. Майстрував з дерева дитячі іграшки і транспорт, прикрашаючи їх світлодіодами. Допомагав рідним.

З початком повномасштабної війни чоловік став на захист України. Служив стрільцем-зенітником у зенітному ракетно-артилерійському дивізіоні 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Був нагороджений медалями "Ветеран війни – Учасник бойових дій" та "За заслуги перед містом" III ступеня (м. Кривий Ріг).

Напередодні загибелі Ігор сказав рідним: "Не хвилюйтесь! Я на чергування на один день, туди і назад! Завтра вже буду відпочивати!". Це були останні слова, які вони почули.

"Мій чоловік був найкращим! Він дуже любив нас, а ми дуже любили його. Він був добрим, веселим, позитивним, чесним і відповідальним. Завжди приходив на допомогу. Навіть бувши в зоні бойових дій під загрозою смертельної небезпеки він завжди знаходив можливість підтримати нас, допомогти, розвеселити, записати відео, дати звістку про себе", – розповіла дружина Ганна.

Поховали захисника у Кривому Розі на Центральному кладовищі. У нього залишилися дружина, син, донька, рідні та близькі.

Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових