Промова зеленського як виступ політика а не президента
Промова Зеленського була би доброю, виголошуй він її не будучи президентом. Це була би хороша промова політика, який претендує на щось, але не того, який вже має все. Капітана давно підвищили в генерали, але марширує і їсть він як капітан. Для капітана ці звички були б нормальні, для генерала - критичні.
Його десяток разів уже критикували за те, що у нього немає ніякої глибокої позитивної програми. Сказати більше, він не опирається на сталі ідентичності. Можна бути росіянином, можна українцем, можна навіть німцем чи євреєм, але бути посередині між ними неможливо. Бо не існує спільного відліку культур - точно так само немає ніякої ідентичності посередині. "Посередині" - шлях однієї людини, але ніколи не усіх разом. Можливо, це проба конструювання ідентичності, але сувора реальність і в тому, що так вони не конструюються.
Я не дуже люблю неомарксистів, але філософ Лакан колись сказав розумну річ: дискурсивні практики не створюють спільної ідентичності. Вона, звісно, стосувалася мови про спільну ідентичність Європи, але логіка діє і для України. Таке говоріння про ми єдині пахне неабиякою політикою (ліберальною в першу чергу), але правда в тому, що ніяких глибших пластів ідеології Зеленського просто немає. Він міг би розказати про Корольова і Малевича і так, всі би зрозуміли що він мав на увазі. Але Володимир Олександрович вирішив просто сказати що наша ідентичність в тому що вона в нас усіх різна і це усе єдине що нас об'єднує. Внутрішні протиріччя ріжуть очі з першого рядка.
Є хороші історії примирення після великих воєн і розколів. Усі вони практично грунтуються на тому, що одна зі сторін взяла верх. Примирення у післявоєнній Франції означало, що центристи вішистів пересаджали по в'язницях, а потім втянулися у багаторічне внутрішньополітичне протистояння з праворадикалами, які зробили на Де Голль з десяток замахів, влаштували сеанси терору і кілька разів були близькі до державного перевороту. Це до питання, як насправді Зеленський хотів би позиціонувати ці події на Донбасі - якщо бачить його внутрішнім конфліктом України, то насправді це ще важча для розв'язання ситуація, ніж конфлікт з РФ.
P.S. нація це не коли зубожілі хлібороби і шахтарі додумалися поєднати свої зусилля на грунті борщу і вишиванок. Це багато в чому зусилля еліти, які або сприяють конструюванню націй, або розходяться в різні боки на різні держави. Зеленський може створити цей консенсус, шляхом створення нових правил гри для великих гравців. Ніяким творцем нового консенсусу щодо ідентичності він, очевидно, не стане.
