Сьогоднішній брифінг Єрмака який мав хоч трохи бути присвячений витівкам його брата чомусь переважно був присвячений Мін…
Сьогоднішній брифінг Єрмака який мав хоч трохи бути присвячений витівкам його брата чомусь переважно був присвячений Мінському процесу і не досить вдалій для вигороджування брата темі Консультативної ради з представниками ЛДНР.
У той же момент, сама логіка Консультативної ради мала за його словами відводити від ідеї єдиного представництва окупованими територіями діячів сепаратистських органів. У Консультативній раді мали би бути "представники громадянського суспільства" з обох сторін. Нібито це не їх квазідержавні органи, але чомусь ніяких громадських організацій у ЛДНР крім сепаратистських назвати якось не вдається.
Події з створенням Консультативної ради і взагалі напрямку "швидкого врегулювання" питання Донбасу з боку РФ мають чітке заздалегідь скроєне лекало. Зміна куратора українського питання в РФ з Суркова на Козака тут дуже показова. Бо відбулася вона практично паралельно старту "молдавського" сценарію для конфлікту на Донбасі. Справа у тому, що як мінімум з 2003 року саме зусиллями і концепціями того ж Козака РФ цілеспрямовано вдавлюють Придністров'я в склад Молдови і цього досі таки не сталося. Але російський план "реінтеграції" досить близький моделі яка втілюється нині Єрмаком.
По-перше, мова про деескалацію конфлікту, а отже і зміну статусу кво у військовому плані. Розведення сил врешті призведе до того, що усі укріплення і карти вогню, розташування підрозділів доведеться створювати з нуля, якщо переговори зайдуть у глухий кут. По-друге, відбувається якась напівгібридна політика держави щодо документів сепаратистського анклаву - приміром визнання автономерів, свідоцтв про народження, власність на майно тощо, попри невизнання держави яка їх видає. І врешті наш улюблений "діалог" з тією стороною, яка може бути представлена ким завгодно. Але подумайте на секундочку, яка різниця, хто офіційно виголосить державі свої вимоги до неї з боку громадськості ЛДНР якщо вони все одно будуть нести позицію опонентів під яку будуть коректуватися державні стратегії.
В 2003 році РФ натиснула на президента Молдови Вороніна і він вже був готовий підписувати т.зв. "меморандум Козака", загалом це концентрована модель того, що і РФ вимагає у нас в обмін на деескалацію і Донбас. І там червоною ниточкою проходить головна ідея усього документу: Молдова йде до фактичної федералізації і Придністров'я матиме право на (увага) блокування законів Центру, які не подобаються. Тобто регіон фактично наділяється повноваженнями Конституційного суду, і що найголовніше: це буде стосуватися і законів з галузі зовнішньої політики, безпеки та оборони.
Тобто регіон фактично заблокує євроінтеграцію і будь які дипломатичні зрушення у західний бік саме на рівні законодавства. Ця норма є просто унікальною, оскільки почасти безпеки і дипломатії не існує в жодній іншій федерації Світу. Рівно таке саме блокування інтеграції України на Захід хоче провести і РФ. Ну а Єрмак, що Єрмак. Говорить що ми так просто спілкуємося з громадськістю)
У 2003 році президент Молдови Воронін в останній момент не став підписувати цей документ, нібито під тиском Заходу. Мовляв в останній момент йому подзвонили зі США і відсахнули від цієї ідеї. Це був 2003.
Біда в тому, що зараз у США немає тих, хто міг би подзвонити і відсахнути Зеленського чи Єрмака від підписання таких речей. Всі зайняті внутрішніми питаннями. А зелена ручка потроху тягнеться до російського паперу...