Народний депутат від Слуги народу Олег Дунда пропонує Зеленському створювати "Народний рух", очевидно маючи на увазі Нац…
Народний депутат від Слуги народу Олег Дунда пропонує Зеленському створювати "Народний рух", очевидно маючи на увазі Національний/народний фронт - умовну парасолькову партію партій, подібну до російського Общероссийского народного фронта створеного на базі Єдиної Росії на хвилі спроб внутрішнього рестайлінгу в 2011-13 роках.
Ідея створення великої "партії влади" для збереження провладної партії час від часу застосовується в Світі, зазвичай це не об'єднання навколо партії влади рівнозначних за вагою політсил (якраз такі політсили насправді і є конкурентами таких великих об'єднань). Як правило такі "надпартії" створюються з однієї великої партії, профспілок, об'єднань жінок, військових ветеранів, галузевих "корпоративних" об'єднань громадян як асоціація фермерів і часом ряду дрібніших або зовсім технічних партій.
З політтехнологічної точки зору ці об'єднання потрібні для рестайлінгу партії влади з особистого проекту президента у проект правлячого класу і перехід від нішевої ідеології до абстрактної ідеї стабільності. Партія влади такого рівня зазвичай є чимось подібним до суміші ХДС і СДПН в Німеччині.
Це хороший вихід на знеособлення влади в часи звинувачень у персоналістській автократії і неможливості змінювати владу. Словом, це стратегія добре бюрократизованої і стабільної влади по просуванню в далеке майбутнє.
Нинішня зелена команда зовсім не знаходиться в такому становищі, аби від такого інструменту були позитивні результати. Стратегія яка потрібна владі зараз - "антикрихкість", розгрупування на 2-3 пост-зелених бренди і просування окремими колонами через мобілізацію громадян за нішеві ідеологічні засади і тези. Створення великої прагматичної "парасольки" яка йде від ніші до стану "за все хороше" здатне навпаки знищити рештки рейтингу влади. Окрім того, поява на зеленому полі нових контрольованих "пост-зелених" брендів істотно обрізала б здатності для людей типу Разумкова думати про успішні перспективи самостійного плавання. Пул контрольованих Банковою партій міг би продовжити існування і після виходу Зеленського за стіни Офісу президента.
Щонайменше внутрішня конкуренція навіть імітована була би більш придатна до вжитку, ніж ось ця імітація "вічного миру", особливо з локальними елітами, неодноразово критикованими публічно самим Зеленським.
