Сьогодні Вищий антикорупційний суд зобов'язав НАБУ відкрити справу проти мера столиці Кличка. Причиною стала заява блоге…

Сьогодні Вищий антикорупційний суд зобов'язав НАБУ відкрити справу проти мера столиці Кличка. Причиною стала заява блогера про розкрадання кредиту ЄБРР в 10 млн євро на закупівлю автобусів для Києва. Власне кажучи, це була би звичайна новина, якби у ній не було відблиску танго української корупції і антикорупції. Ця парочка, здається, все більше взаємозалежить.

Справа у тому що Вищий антикорупційний суд відкрив справу проти Кличка за заявою блогера Владислава Сидоренка, відомого як "Свободний". Він настільки близький до Ігоря Коломойського, що обгрунтовувати його зв'язки навіть трохи смішно: коли Дубінський потрапив у погану історію з хабарями від Яценка нардепам за збереження корупційних майданчиків оцінки майна, то блогер вдавав із себе незалежного журналіста-поліграфіста який тестував Дубіноккіо на детекторі брехні. Звісно ж, ніякої брехні не було виявлено! А ще згодом Сидоренко став помічником нардепа Бужанського, від якого до Ігоря Валерійовича так само недалеко. А розпочав цю свою блогерську кар'єру він звісно ж стрибком туди з посади очільника журналістських розслідувань телеканалу 1+1. Коли Коломойський намагався крутити свою дезінформаційну шарманку Деркача і інших, то Сидоренко активно брав інтерв'ю у Андрія Теліженка, майбутньої підсанкційної особи, звісно ж майже усі про зовнішнє управління і корупціонера Байдена.

Сьогодні за заявою цієї персони ВАКС примушує НАБУ відкрити справу проти Кличка. Де-факто заяви блогерів не можуть зобов'язати ніякі суди відкривати справи - листи від Сидоренка судді могли з чистою совістю покласти в шредер і їм нічого б за це не було. Бо у таких справах представник правосуддя часто діє на власний розсуд, оцінюючи наскільки викладена інформація варта уваги і правдива. Але чомусь ВАКС таки використовує заяву від відверто ІВК-шного блогера проти Кличка. Проблеми, звісно ж, Кличкові. Його доля нас мало цікавить.

Зате у цьому епізоді спливає як ніби керовані з одного центру українські антикорупційні і олігархічні кола діють час від часу спільно. Можливо, для їх координації і вигадали Офіс президента? Зверніть увагу ще на таке: два тижні тому Сидоренко розпочинає свою медіакампанію проти Кличка, розповідаючи у відео ці всі історії про кредити ЄБРР і автобуси. Було, чи не було - нас мало цікавить. Цікавить інше, чому саме тоді?

Два тижні тому розпочалася хвиля, яку проти Кличка запустив Офіс президента. Причиною стали звісно ж президентські амбіції мера, а каталізатором - бажання Блінкена і Нуланд неформально зустрітися з ним під час свого візиту до Києва. Саме внаслідок цього спершу міська прокуратура Києва отримала команду фас на установи близькі до Кличка, а потім і ОПешні блогери отримали завдання по ньому. Отримали і отримали, нібито все окей.

Але те, що ОПешка послуговується Коломойською ботвою, і Сидоренко бере участь в цих кампаніях ОП дає нам натяки на те, що реальні стосунки ОП і Коломойського глибші і складніші ніж пишуть у медіа. Так, Дубінський з флангу щось там підкритиковує. Але козир - решта багнетів ІВК у фракції нікуди не вийшли. А задіяний у розповсюдженні дезінформаційних байок Теліженка Сидоренко і взагалі раптом стає рукопожатним настільки, що Вищий антикорупційний (аж страшно сказати) суд приймає його заяву як привід до дії.

ВАКС і раніше шкварився, особливо на історіях про скасування арештів і закриття справ щодо поплічників Януковича і його коханки Любові Полєжай, Раїси Богатирьової, Андрія Клюєва і функціонерів Фірташа. Але так палитися - треба вміти. Між іншим, близького до статусу рєшали топ-рівня Андрія Портнова (так само близького до ІВК) закордонний блогерчонок Шарій сьогодні звинуватив у переслідуванні себе. За логікою речей, Портнов мав би бути в опалі разом з Шарієм, а Сидоренко - в опалі разом з Дубінським. Але практика значно складніше.

Нитки інтересів Ігоря Валерійовича і далі будуть стирчати з наших державних органів і судових рішень. Чому? Хотілося б дати якусь дурнувату відповідь в стилі "бо немає політичної волі". Але відповім по філософськи: бо дружити завжди вигідніше ніж воювати, а дружити втіхаря - вигідніше удвічі.