Заміні керівника СБУ Баканова на в.о. голови СБУ генерала Малюка передував арешт очільника Кримського управління СБУ Оле…

Заміні керівника СБУ Баканова на в.о. голови СБУ генерала Малюка передував арешт очільника Кримського управління СБУ Олега Кулініча. Малюк брав участь у арешті, що виглядає досить символічним прологом до чистки в лавах керівництва СБУ яку Зеленський розпочав сьогодні своїми указами.

Кулініч цікавий не лише своїм навчанням в Академії міністерства безпеки РФ в 1989-94 роках в один час із Андрієм Деркачем. Кулініч був віце-президентом Енергоатому в часи коли його очолював Деркач, і це свідчить про те що до його сіток впливу Кулініч був небияк залучений. Свого часу я єдиний в 2020 році звернув увагу на факт співпраці Кулініча з Деркачем в лавах Енергоатому, коли того призначали на посаду очільника Кримського управління СБУ. Про те, що це матиме продовження я здогадувався, але не знав наскільки гучно.

У арешті Кулініча звучав натяк на відповідь на питання "хто здавав Херсон", паралельно із темою здачі АЕС росіянам у Енергодарі людьми пов'язаними з Деркачем. Загибель за нез'ясованих обставин проросійського екснардепа Жванії поблизу Енергодара теж мала зв'язок із питанням контролю росіянами над АЕС, а сам Жванія долучався до кампаній Деркача раніше.
По суті, вертикаль впливу Деркача і наближених до нього осіб зіграла пряму роль у перехопленні контролю за українськими територіями з боку окупантів. Без мереж лоялістів на місцях контроль за АЕС та Херсонщиною не був би легким для росіян. Показово і те, що однопартієць Деркача з "Нашого Краю" Сальдо в Херсоні по суті став одним із ключових політичних патріархів колаборантства в регіоні взагалі.

Останні багато років ікону проросійської агентури в Україні ліпили з Медведчука, втім у підсумку його підопічні не спромоглися на якісь суттєві успіхи у сприянні окупантам на вищих рівнях: бойовики Ківи ставали ДРГ-шниками росіян, але ніякої медведчуківської інфраструктури у органах влади не було сформовано. Щось подібне і з рядовими учасниками партії Шарія - їх роль не настільки визначна. Закладчики, диверсантики, малювачі міток, навідники для росіян - але у підсумку усе низькорангові маргінали, які на відміну від зрадників у лавах СБУ і енергетичній структурі та місцевій владі не могли завдати настільки величезної допомоги окупантам.

У той же час, Деркач і ряд його наближених змогли повпливати на перехід під окупантів цілих областей, а під час перебування окупантів на Сумщині місцеві політики орбіти Деркача досить лояльно з росіянами спілкувалися. У боротьбі із проросійськими рухами першість уваги віддана Медведчуку на цьому тлі видається некоректною: він виглядає лише підмножиною загального пазлу, яким очевидно сам він не керував. Тиражування його у якості верхівки проросійської агентури в Україні відводило увагу від набагато більш ефективного і дієвого російського агента Деркача, про якого ще в 2019 році треба було сурмити в усі щілини.

Усі ці контури проступали дуже давно. Не буду казати сумнівного "усіх наших бід можна було уникнути" - якщо не уникли, значить були фактори які унеможливили це уникнення.

За щасливе майбутнє платимо кров'ю, як і за усі сумнівні дії і помилки минулого.