Арестович продовжує паразитувати на темі хорошого і поганого українського проект
Сюди ж до речі слід віднести і паразитування Арестовича на темі про «хороший український проект» і «поганий український проект», «вузький» і «широкий», як вони люблять казати.
Уявлення про те що є якась «ідеологія» яка включає або виключає із себе носіїв за маркером етнічності/якихось там культурних особливостей - вавка із голови марксистів про «класи» і «етнічні групи» і взагалі «людські маси», якім властиві якісь ОРГАНІЧНО ПРИСУТНІ ІНТЕРЕСИ.
І ось типу є «вузький проект», що враховує інтереси «лише однієї з груп», і є «широкий проект», що враховує «інтереси більшості», а по факту просто означає зшивання в одну клаптикову ковдру різних наративів. У Арестовича туди влазить і християнство (католицизм), і своєрідна лояльність до Скоропадського, і певна футурологія та космізм (з пізньорадянськими ідеями про космос), і ще багато чого.
Політика - засіб захисту та встановлення балансу інтересів вузьких кіл, що володіють владою. Це ніяке не в біса представництво груп, меншостей, більшостей, які НІБИТО наділені якоюсь ідеєю за своїм походженням чи іншими характеристиками. Політика - справа завідомо малого кола осіб, яка для комунікації з виборцем створює ідеологію (або трохи меншу річ: говорить ідеологемами, вводить їх в обіг). Інтерес пересічного про те щоб у нього добре працював Ютуб і хліб на столі лежав це загалом інтерес не політичний, хоча методами політизації теми (Хто вкрав наш хліб? Вони!) його таки привʼязують до політики.
Методологічно Арестович - класичний ліберал. Не за економікою, можливо, не за брендингом, точно. Втім за політикою однозначно (із чого б не була зшита його ковдра образів, які він експлуатує). Це саме ліберальна ідея про деполітизацію і «зняття конфліктності», властивої політиці як такій. Заміна «політичного» суто «правовим», тобто «нейтралізація конфліктів», їх своєрідне вихолощення.
Цю думку буде важко прийняти як прихильникам Арестовича (які часто себе називають консерваторами), так і опонентам (які часто себе називають лібералами).