Хитрість ситуації 2007-8 року полягала в тому, що вибір Путіна на користь замшелого плюшевого дурачк…

Хитрість ситуації 2007-8 року полягала в тому, що вибір Путіна на користь замшелого плюшевого дурачка Мєдвєдєва («Я президент Мєдвєдєв! - Какіх нахуй мєдвєдєв?») це свідома ставка на гравця без карт. Мєдвєдєв не мав за собою сильного клану подібного до наближених до Іванова чи опонуючої йому групи Сєчіна, який перед тим «схавав Ходорковського», а трохи пізніше і задавив Іванова - генпрокуратура яка роздувала скандали проти відомства Іванова, очолювана сватом Сєчіна Устіновим.

Путіну був потрібен не «сильний президент», а смішний і недолугий мєстоблюстітєль. І він його вибрав.