Радянський генерал, що став дисидентом
Петро Григоренко - український правозахисник та дисидент, побудував блискучу кар’єру в радянському війську та мав всі можливості до хорошого та безтурботного життя, але натомість обрав боротьбу за права людини.
Свою діяльність, як борця з тоталітаризмом, розпочав в 1961 році. На партійній конференції виступив з промовою, в якій засуджував партократію та тоталітаризм.
В 1964 році був розжалуваний до рядового та позбавлений всіх відзнак, а після цього запроторений в психіатричну лікарню.
Брав участь у русі кримських татар. Стояв разом з ними на демонстраціях, збирав дані про порушення їх прав та пересилав інформацію до західних ЗМІ. Завдяки Григоренку про цю тему дізнався весь світ.
В 1970-х роках був одним із ініціаторів створення московської та Української Гельсінської спілки, що виступала за захист прав людини. Пізніше виїхав до США та продовжував дисидентську діяльність не даючи забути про жорстокість червоного режиму.
