Борець, що не любив слова дисидент
Можна сказати, що Іван Гель і є тим характерним прикладом дисидента, але сам він вважав цей термін штучним — тим, що підміняє справжню назву боротьби за відновлення України.
Уперше він зіткнувся з радянським режимом вже в 13 років. Тоді заарештовували його батька, і маленького Івана разом з матір’ю побили кгбісти. В 10 класі на уроці заявив, що не буде вступати в комсомол, через, що мав складнощі при вступі університет та працевлаштуванні. Через свою діяльність Іван Гель підпав під дві хвилі репресій в 1965 та 1972 роках.
Його опозиційна до радянської влади позиція, звела його з іншими дисидентами Євгеном Сверстюком, Михайлом Горинем, Іваном Світличним та В’ячеславом Чорноволом.
Упродовж життя Гель займався просвітницькою діяльністю, поширював самвидав, де передруковував заборонену поезію. Був активним учасником руху за відновлення Української Греко-Католицької церкви.
