Майстер української новели
Григорій Косинка - український письменник доби Розстріляного Відродження. Походить із давнього чумацького роду.
З дитинства захоплювався українським фольклором та віршами Тараса Шевченка, що неабияк вплинуло на його подальший творчий розвиток. Перші спроби пера почалися, ще в гімназії.
У 1920 році стає одним з учасників літературної групи “Гроно”, в збірнику, якого з’являються його новели: “Мент”, “За земельку”, “Під брамою собору”. У 1922 році з’являється його перша збірка новел “На золотих богів”.
Із середини 20-х років розпочинається його активна письменницька діяльність. Він бере участь у діяльності літературної групи “Ланка”, публікує нові збірки “В житах” та “Політика”. У 30-х роках відкрито виступив проти колективізації.
Антирадянська позиція та літературна творчість, що не вписувалася в рамки радянської системи призвели до арешту письменника в 1934 році. Його звинуватили в приналежності до терористичної організації та в грудні 1934 розстріляли.