Романтик кривавої доби
Євген Плужник - український поет, письменник, перекладач та драматург. Жертва сталінського терору.
Літературну діяльність розпочав у 1920-х роках. Друкувався в журналах “Глобус”, “Нова громада”, “Червоний шлях”. Згодом, з’явилися і його перші збірки “Дні” та “Рання осінь”. Активно співпрацював із літературним об’єднанням МАРС.
Наприкінці 20-х років та на початку 30-х виходять і інші його твори: поеми “Галілей” і “Канів”, роман “Недуга”, дві п’єси. Спільно з Василем Атаманюком та Феліксом Якубовським уклав “Антологію української поезії”.
У 1934 році Євгена Плужника було заарештовано за звинуваченням у вбивстві кірова. У березні 1935 року його засудили до 10 років ув’язнення в Соловецькому таборі. На жаль, уже тоді письменник був хворий на сухоти, а тому довго ув’язнення він не виніс та помер майже через рік у тюремному лазареті.
