Глухонімий літературний геній
Олекса Влизько - український письменник та поет, представник літературної течії футуризму.
У 14 років після захворювання на скарлатину втратив слух та мову, тим не менш це не завадило йому стати відомим письменником. У певний час його талант помітив Борис Антоненко-Давидович. Завдяки йому вірш Олекси Влизька “Серце на норд” був надрукований у журналі “Глобус”.
Із цього моменту твори Олекси Влизька регулярно з’являються в різноманітних виданнях, зокрема, “Культура і побут”, “Літературна газета”, журналі Михайля Семенка “Нова генерація”.
У 1927 році виходить перша збірка поезій письменника “За всіх скажу”. У тому ж році з’являються і інші збірки “Поезії”, “Hoch, Deutschland!”. На початку 30-х років з’являються збірки “Живу, працюю”, “Книга балад”, “Рейс”, “П’яний корабель”.
У 1934 році був заарештований у рамках кіровського набору. У грудні того ж року засуджений до розстрілу та страчений.
