У 1919 році радянська влада заснувала табори примусових робіт
Попередники гулагів
15 квітня 1919 року в срср прийняли декрет “Про табори примусових робіт”.
Комуністичний режим тільки почав зароджуватись, тому більшовики шукали методи боротьби з опозиційно налаштованими силами. Табори примусових робіт стали одним із них. Тут знаходились перші політичні в’язні, засуджені радянським режимом.
Згадок про табори примусових робіт достатньо. Ось, наприклад, цитата зі звіту інспекторки нквс Снопинкової, що проводила ревізію в Київському таборі. З неї і можна дізнатись про жахливу атмосферу, що панувала в них:
“Засуджені напівроздягнуті, напівроззуті. Санітарний стан табору не витримує ніякої критики. В деяких камерах хворих більше, ніж здорових. Баня є, але вона не опалюється. Будівля потребує капітального ремонту… карикатурний стан, як табору, так і підвідділу… хворі сплять на голих нарах, закутані в лахміття, повна відсутність медикаментів. Продовольство від Міжнародного Червоного Хреста, але в досить обмеженій кількості”.
