Дискусія точиться навколо виборів на ордло
Розкажу свою позицію з приводу формули Штанмаєра і усіх цих домовленостей. Зараз найбільша дискусію точиться навколо того як саме варто проводити вибори на територіях ОРДЛО. Хто має бути спостерігачем і де мають бути чиї війська. Але проблема в тому, що проблема не в тому, навіть, як ці вибори пройдуть, а в тому, що ці вибори і цю нову владу Україні доведеться визнати. А так як на окупованих територіях майже не залишилось проукраїнських жителів, бо їх існування там просто небезпечне, то просто уявіть яких персонажів ці вибори там принесуть, навіть якщо ці території будуть кишити українськими солдатами. Та вся північ областей, яка знаходиться під українським контролем весь цей час і яка нібито наповнена українським контентом все одно на виборах у своїй більшості голосує за дико проросійських політиків, що вже говорити про якесь Єнакієво.
І з якоїсь історичної перспективи виходить, що Україна виграла битву за Донбас. Типу так, можливо і стріляти будуть все рідше і території будуть під контролем. Але по суті ми отримаємо страшно нестабільну, сильно зруйновану і вкрай нелояльну територію, яка потрібно утримувати дотаціями і що страшніше враховувати їх ідеологію. А їх ватність їх ідеології точно не вдастся перечеркнути ще десятиліття. Так тактичні "успіхи" нової влади вильються у стратегічний провал. Бо по суті з Росії почнуть зніматися санції і от війни вже ніби і немає, а штам території ми втратили, та ще й троянських коней третина Ради (уявіть як збільшиться частка ОПЗЖ).
Тому моя позиція - абсолютний мороз конфлікту. Зі сторони це виглядає жахливо. Постійне напруження, невизнана територія, що обриває логістині і торгові маршрути, мілітаризація фронту і купа грошей на армію. Але я певен, що краще витрачати ці гроші на високий рівень підготовки на нашу армію ніж фінансувати якусь народну міліцію автономного регіону Донбас. І далі просто треба гнути свою лінію і чекати. Чекати потрібно власного економічного зростання, чекати потрібно помилок супротивника і врешті дочекатись того моменту, коли Росія буде максимально ослаблена. Сама Росія так колись дочекалась забравши Крим. нам залишається робити те саме. І я впевнений, що це єдиний спосіб зараз перемоги. Не швидкою перемогою, а саме війною на витриваліть. Але, на жаль, ще 5 років війни Зеленському не потрібно, йому потрібні швидкі перемоги. А так як в геополітичні боротьбі він слабкий гравець, то чекати комбінацій нам не варто.
Сподіваюсь ця вся штука з формулою зірвиться, хоча надії мало. А якщо влада додумається почати законотворчість з автономією, то складно уявити у яку це пожежу можу вилитися.