Аналіз формули штайнмайєра з позиції стратегічного вибору
Ще раз про формулу. На стан речей, насправді, дуже просто дивитися зі сторони зради. Але я дуже люблю приймати сторону опонента і оцінювати ситуацію іншим чином.
От уявімо. У нас є територія, яку ми не контролюємо. Там озброєний спротив і головна ціль - контролювати цю територію. Є декілька варіантів і один з них дипломатичний. Це дозволить зберегти життя людей і показати себе миротворцем. Як зробити так, щоб територія стала знову підконтрольною? Легалізувати її заново. Тобто провести вибори і таким чином, щоб з одного боку ці вибори були визнаними і в очах місцевих і в очах інших жителів України. Такий компроміс був знайденим. Спостерігачами були визнані представники ОБСЄ. Їм, загалом, довіряють всі, вони не знецінили себе за весь час конфлікту. А для того щоб жителі ОРДЛО не відчували себе ображеними та переможеними їм дається певний особливий статус і війців молодої республіки не судять, за те що вони підняли зброю. І в свою чергу представники цих бойовиків є у органах влади, бо так працює демократії. І що ми маємо, воз'єднання нації де кожен повністю не задовільнив свої інтереси, але кожен і не є повністю ображений. Компроміс при якому територія повністю йде під контроль України, а російські представники проганяються. Чим не перемога.
От тільки є одне але. Це перемога виключно у тому випадку, якщо головною ціллю та цінністю є територія і контроль над нею. Я ж вважаю цю ціль не основною і зовсім не стратегічною. Також такий сценарій є прийнятним для тих, для кого головною ціллю та цінністю є мир.
Я думаю подивитись з іншого боку було і вам цікаво. А от розбір ситуації від УП.
https://www.eurointegration.com.ua/articles/2019/10/2/7101433/