Операція біля суджі успішна з точки зору військового мистецтва пише автор

І операція біля Суджі, на даний момент, є дуже успішною з точки зору військового мистецтва та науки. Адже вийшло зробити те, про що мріє кожен полководець, прорвати лінії оборони буквально в перший день (а обидві були прорвані в перший же день) і вийти на оперативний простір, по суті в тил противника. Це головна задача кожного можливого наступу і вона була виконана, відповідно наступ вже є успішним. На відміну від наступальних дій противника. Адже підрозділи противника втратили керованість, підрозділи противника втратили обізнаність і саме тому опинившись в тилу не можуть зробити нічого краще ніж здаватися у полон. Резерви ж не розуміючи стан справ (у при мобільності наших груп це і не можливо зробити) постійно потрапляють під удари та засідки у спробі намацати хоч якусь лінію фронту. Але її нема, вона ще просто не сформована.

Як далі ми зможемо зайти не знає ніхто, це залежить від власних резервів, від резервів противника та і банально від удачі, тому всі діють обережно і пробують просуватися.

Станом на зараз ми вже зробили неможливе. Ми довели, що все ще реально проводити наступальні дії моторизовано з застосуванням бронетехніки, проривати передові лінії оборони і брати міста швидко не розбираючи їх артою на атоми. Тобто цей світ ще можливий, він досі не загинув, якщо все робити чітко і правильно. І це саме те, що дійсно варто вважати реальною наступальною операцією, а не тим трешаком, яким користується противник під Авдієвкою чи Вугледаром.

І крім оточення окремих частин противника та значних територіальних досягнень наступ зробив ще одну важливу штуку, він дав віру українцям у власну армію та власні можливості. Навіть у таких складних часах як нинішні він показав, що у нас досі живуть геній генералів, високий рівень управління офіцерів та неймовірний кураж та мужність солдатів. І можливо це найважливіше.