#борошнобібліографічний

Я у вас просив щось із Лавкрафта і підписник дав прикольне ілюстроване видання "Поклик Ктулху".

Я, взагалі, звідки знаю Лавкрафта? В першу чергу з настільних ігор, особливо з гри "Жахи Аркхему". Дуже цікава гра. Вона комплексна, складна, але головне, що ця гра дає таке потужне відчуття зневіри, яке не дає жодна гра. Буквально постійно в грі все погіршується, що б ти не робив, всюди невдачі, монстрів все більше, кожен твій крок може обернутися черговим негативним івентом і час до пробудження Древнього йде так неминуче, що, здається, всі твої зусилля не мають сенсу. Дуже мрачна гра на виживання з часом і ти в такому стані проводиш від 4 годин, намагаючись оминути монстрів на вулицях Аркхему та не зійти з розуму. Гру дуже раджу.

Короч планка очікування була в мене високою. І що я отримав? Ну загалом так, книга вийшла дуже схожою на гру. По атмосфері та стилю питань не маю. Це цікавий світ, який заворожує. А от сюжет лишився абсолютно не зрозумілим. Таке враження що я прочитав вступ до книги (а там реально коротко), а книгу не прочитав. Це нормально?

До ілюстрацій теж питання. Деякі картинки не надто відповідали сюжету тексту, наче їх робила нейронка, що не повністю влучила у контекст. Але красиво, загалом красиво.

Коротше, якщо чисто за атмосферою зайти, то раджу, читайте, якщо придиратися до деталей, то може краще іншу книгу обрати.