Абрамов розповів як поділили 5 мільйонів доларів за заварова
⚡️🧐Агент і публіцист Володимир Абрамов працює у футбольному бізнесі вже понад 30 років. Починав у "Совінтерспорті" – структурі, яка організовувала трансфери радянських спортсменів за кордон.
🎙Абрамов розповів Максиму Розенку, як поділили 5 мільйонів доларів за трансфер Заварова у Ювентус, які спогади залишив у австрійців Олег Блохін і яким чином у Південній Кореї з’явилися Коновалов та Скаченко.
– Володимире Миколайовичу, у 1988 році Олег Блохін уклав контракт з австрійським Форвертс. Знайомі з деталями цього переходу?
– Я прийшов у "Совінтерспорт" два роки потому. Але у мене був доступ до всіх документів. Австрійський клуб за трансфер Олега заплатив, якщо не помиляюся, 115 тисяч доларів. Непогані гроші за 36-річного футболіста. Тоді у Києві двокімнатна квартира у цегляному будинку коштувала 1200 доларів, дача з панорамою на Дніпро – 2,5 тисячі.
– Блохіну довелося подолати чимало перешкод, перш ніж він отримав дозвіл на продовження своєї ігрової кар'єри в Австрії. Їздив до Москви, чекав цього дозволу не один місяць...
– Насправді, Блохін – специфічна людина. У нього все викликало алергію. З усіх вимагав гроші. Зокрема у Форвертсі. Можу підняти архів і почитати звіти по його справах, які надсилало "Совінтерспорту" посольство СРСР в Австрії. Вам все відразу стане зрозуміло.
У Штайр (древнє австрійське місто, – Чемпіон) Блохіна запрошували через ЦК компартії Австрії. У підсумку в клубі ним залишилися незадоволені – він увесь час канючив, йому увесь час було мало. Та й взагалі, у нього була погана аура.
На той час в Австрії за віденський Рапід виступав уродженець Нікополя Сергій Шавло, який поїхав до Відня з московського Спартака. Австрійці Шавлом були дуже задоволені – навіть листи подяки у "Совінтерспорт" надсилали. Ці історії були як аверс та реверс.
– Рекордним в історії "Совінтерспорту" став трансфер Заварова у Ювентус?
– Так. На той час це був один із найбільших трансферів у Європі. У Москву на переговори прилетів віце-президент Ювентуса Джуліано. Київське Динамо представляв Валерій Лобановський. Джуліано запропонував за Заварова 3 мільйони доларів. Лобановський просив шість. Зійшлися на п'яти. Плюс – Валерій Васильович ще виторгував для команди комфортабельний автобус із телевізором і кондиціонером, а також дві легкові машини для адміністрації клубу.
Відразу після підписання контракту Лобановський разом із Заваровим полетіли в Італію обговорювати умови особистого контракту Олександра. Лобановський був дуже сміливою людиною – не боявся КДБ.
– Як розподілялися 5 мільйонів, виручених із продажу Заварова?
– Два мільйони отримало Динамо. "Совінтерспорт" заробив 4 відсотки – 200 тисяч доларів. Решту грошей перераховували державі. До речі, по-моєму, спочатку Ювентус хотів ще й Михайличенка придбати. Не склалось. Олексій лише через два роки опинився у Сампдорії. А в Ювентусі через рік з'явився білорус Сергій Алейніков.
– В СРСР тоді діяло правило, згідно з яким спортсмен не міг заробляти більше від посла. Чи вдалося обійти це правило Заварову?
– Так, була додаткова угода, за якою Сашко в обхід радянських постанов мав право отримувати преміальні в Ювентусі.
– З Динамо ви продовжили співпрацю у другій половині 90-х. Як так вийшло, що займалися трансферами Коновалова і Скаченка у Південну Корею?
– З Григорієм Суркісом ми познайомилися у 1995 році. Президент Динамо консультувався щодо футбольних питань. Якось подзвонив, сказав, що йому терміново потрібен мільйон доларів на утримання клубу. Запропонував мені зайнятися продажем гравців Динамо. Я вже багато років працював із ринками Південної Кореї та Китаю. У підсумку знайшов цікаві варіанти і для клубу, і для самих футболістів.
Продовження - у наступному дописі👇