Цікава ідея "капіталістично відповідального популізму":
"Не можна / не потрібно запроваджувати накопичувальну пенсійну систему, бо у нас немає фондового ринку і куди інвестувати пенсійні виплати українців" - класична вигадана причина противників відмови від збанкрутілої солідарної пенсійної системи та переходу до накопичувальної.
"Зимова тисяча" підштовхнула мене нарешті стати власниками ОВДП. Тоді у 2024 році я швиденько оформив на себе виплату за дітей + моя + додав кошти від кешбеку і прикупив перші 4 облігації.
Через квартал отримав перші дивідени. Але якось витрачати їх не хотілося. Тому виникла ідея докладати до суми виплачених дивідендів і купувати ще одну облігацію. І так в мене виник азарт як в умовному казіно чи букмекерській конторі. Але тут втратити гроші не можна, а лише збільшити дохідність від них.
Іноді я докладав більше і купував не одну, а декілька облігацій. Коли була друга виплата "зимової тисячі", то там вже не можна було купити ОВДП. Тоді я просто наперед заплатив по комуналці і ще 3000 грн + виплати за кешбек направив на ОВДП.
Ось свіжий скрін, коли я за 4 облігації отримав 356 грн. До них додав 740 грн і + одна облігація у портфелі. Тепер у мене їх 15.
До чого тут накопичувальна пенсійна система. Першу зимову тисячу я розглядав не як соціальна допомога від держави, а як умовний "податковий кешбек" - можливість частину своїх податків направити на пенсійні накопичення. Так, портфель для інвестицій поки обмежений. Значить купуємо ОВДП.
Мене цей азарт "гроші створюють нові гроші" захопив, що почав шукати в межах України інші інструменти. Я вже писав про Інжур, коли у вересні 2025 вперше закинув туди перші гривні.
І теж почав весь прибуток реінвестовувати + трохи докидати кожного місяця. Наприклад, дилема: купити новий бургер у макдаку за 295 грн чи купити ще 27 сертифікатів Інжур REIT? Закину я краще на РЕІТ. Так, це більш ризиковані інвестиції, не такі гарантовані як ОВДП. Але тут вже погоджуюся брати більше ризиків, бо отримаю більший прибуток з мінімізованим ефектом від інфляції.
А знаєте, що ще змінюється у поведінці людини, коли вона стає інвестором /власником частки активу? Вона починає активно цікавитися його долею, стежити за новинами. Наприклад, як ефективно використовуються державою кошти, що отримані з ОВДП та який там рівень інфляції. І що держава робить / не робить, щоб вона була менша і не зростала).
До речі, тут можна зачепити іншу тему: чому американці охоче витрачають кошти на передплати ЗМІ, а українці - ні? Справа не в грошах. А справа в тому, що всі майбутні американські пенсіонери (які сплачують пенсійні внески) власники (через пенсійні інвестиційні фонди) облігацій, акцій та інших фінансових інструментів.
А тепер уявіть, якби цю "зимову" тисячу направити у "мирне русло". Оголошується, що держава дає кожному працюючому (або дасть за підсумками року) відшкодування 20% від сплаченого ЄСВ на те, щоб направити пенсійні заощадження - вкласти у фінансові інструменти. Якщо від мінімальної зарплати за 2025, то це 4224 грн (1760 грн ЄСВ на "мінімалку").
На ринку з'являється велика кількість грошей. У компаній виникає бажання розмістити свої облігації. Виникають інші ідеї для залучення коштів українців.
Можна розписати з десяток різних сценаріїв і алгоритмів дій з переходу від МММ під назвою солідарна пенсійна система до накопичувальної.
P.S. Для тих хто напише, що дохідність все одне переб'ється інфляцією, то скажу наступне: сьогодні ваші пенсійні заощадження з ЄСВ у Пенсійному фонді мають дохідність "мінус 40%". Так-так, бо ПФУ збитковий і потребує з бюджету дотацій на рівні 40%. Тобто ви відкладаєте Х суму собі на рахунок і потім ще докидуєте зі своїх податків 40%, щоб отримати задекларовану суму.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
