🤷‍♂️ Чи загрожує світу апокаліпсис робочих місць через ШІ

Штучний інтелект дедалі частіше описують або як найбільший технологічний подарунок людству, або як початок епохи, у якій машини витіснять людей із роботи. Прогнози різняться настільки, що навіть економісти, дивлячись на ті самі дані, доходять протилежних висновків.

Антон Корінек з Університету Вірджинії вважає, що ШІ може змінити економіку так само глибоко, як промислова революція. У XIX столітті дефіцитним ресурсом стала праця, і саме це дало змогу зарплатам у розвинених країнах зрости у 20 разів. Але якщо системи зможуть виконувати когнітивні й фізичні завдання на рівні людини, праця перестане бути рідкісною. Частка доходів, що припадає на працю, нині становить близько 60%, але, за його оцінкою, може впасти нижче 50% — і, можливо, значно нижче.

Девід Автор з MIT не очікує «програмного апокаліпсису». На його думку, ШІ не просто замінюватиме працівників: він автоматизуватиме частину завдань, доповнюватиме людей і створюватиме нові сфери експертизи. Людське судження, моральне мислення, емпатія й практичний досвід не втратять економічної цінності. Якщо перехід буде керованим, безробіття у США не має суттєво зрости, хоча частина людей може взагалі вийти з ринку праці.

Марта Ґімбел з Yale Budget Lab наголошує на тому, що прихильники ШІ недооцінюють попит на людську взаємодію. Багато професій у Кремнієвій долині, як-от програмування, мають чіткі цілі. Але більшість реальної роботи значно хаотичніша й не зводиться до набору параметрів для оптимізації.

Найвразливішими можуть стати «професії ноутбука»: право, фінанси, бухгалтерія, консалтинг, кол-центри, переклад, частина управлінських посад, ілюстрація та рекламні тексти. Особливо болючим це може бути для країн, що розвиваються, де багато бек-офісних послуг виконують дешевші працівники.

Водночас історія не знає технологічної революції, після якої робочих місць стало менше назавжди. Комп’ютери не знищили працю, а створили нові професії — наприклад, сотні тисяч фахівців з даних у США. ШІ може допомогти закрити великі суспільні потреби — у медицині, освіті та догляді.
Гальмувати його поширення можуть сфери, де важлива присутність людини: догляд за дітьми й літніми людьми, освіта, мистецтво, жива взаємодія. Робот може грати швидше за футболіста, але людям цікаво дивитися саме на людей.

Та Корінек попереджає: якщо ШІ справді стане універсальним замінником праці, суспільству доведеться будувати нові системи розподілу доходів, не прив’язані до ринкової вартості людської роботи. Ґімбел додає інший урок історії: економіки часто виявляються стійкішими, ніж здається під час шоку.

🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою