Навздогін трохи поговоримо і про ТСВ.
Дипломатія померла тоді, коли замість інструменту вона стала ціллю. Так написав Ніл Фергюсон в колонці однієї з британських шпальт.
Якщо ми подивимось на світову політику зараз, то можемо побачити повноцінну відсутність діалогу. Дипломатія стала самоціллю, Байден вже вкотре оголошує про певні домовленності між ХАМАС і Ізраїлем, але реальність стукає у двері з зовсім іншим результатом.
Говорячи про можливі причини, варто розуміти, що війна – це переніс внутрішніх проблем на зовнішній контур. Так Росія нападала на Грузію. Так вона напала і на Україну. І саме так Пекін розпочне свою війну.
Зміна законодавства під війну, розгалуження інфраструктури під війну, «прихований» військовий бюджет, котрий є по факту рівним до військового бюджету США. Тут варто ще окремо вказати те, як Китай накопичує велику кількість ресурсів задля невідомих цілей (хоча саме це розуміють, як один з маркерів готування до війни).
Пекін при цьому формує з РФ та країн Центральної Азії непотопляємий тил. Який буде постачати енергоресурси, харчі та інше, перебуваючи у морській блокаді.
Взагалі це все – виключно поверхневий огляд, але навіть він красномовний. Якщо придивитись уважно, насправді то готуються всі. Від маленької Литви (вводить обовязкову військову службу одразу після школи) і до США (розконсервували всі авіабази часів ДСВ на Тихому Океані). Американці ще й проводять зміни у власній мобілізаційній системі, щоб мати можливість якомога більше призвати людей до служби під час війни.
Як Ізраїлю потрібна ТСВ, щоб вижити, так само вона потрібна і Україні. Вона потрібна багатьом країнам, щоб отримати можливість зберегтись.
А загалом, раджу прочитати книгу «Серпневі гармати». Там описано, як за декілька місяців до Першої світової лунали аргументи про глобальний світ та квітучий капіталізм, котрий вирішив всі війни та зробив їх невигідними. Ці слова аналогічні тим тезам, які зараз говорять люди, що відмовляються бачити одну просту річ. Світ поступово котиться до хаосу глобальної війни.