Пральня — це фінансовий еквівалент мережевого браузера TOR, який забезпечує користувачам повну анонімність в Інтернеті.
Як і TOR, #пральні дозволяють людям розподіляти відмиті гроші між різними банками так, щоб зберігати їх у таємниці, оскільки жодна установа не бачить повної картини того, що відбувається.
Пральні складаються з розкиданих по всьому світу компаній, які зовні не пов’язані, але насправді контролюються однією стороною, зазвичай — банком. Процес відмивання починається, коли клієнт переказує гроші на вузол у мережі, часто з використанням фальшивих документів, які підтверджують покупку чи продаж товару або послуги. Далі гроші розподіляються на інші вузли з фальшивими документами наступного рівня.
Згодом гроші відправляють в офшорну компанію або в інше місце за вибором клієнта (мінус комісія для операторів пральні). Через запаморочливу кількість операцій інформація щодо права власності та походження грошей губиться, і навіть для правоохоронних органів відстежити їх практично неможливо. (Щоб дізнатися більше про те, як це працює, дивіться збірник #OCCRP Пральня: питання й відповіді).
Яскравий приклад того, як пральні можуть уникати перевірок з боку деяких найбільших світових банків, наведено у злитому внутрішньому документі Deutsche Bank з детальним описом того, як банку не вдалося виявити російську пральню, що використовувала його глобальну фінансову інфраструктуру. (в коментарях)
Є багато прикладів того, як організована злочинність маніпулює світовою фінансовою системою у власних цілях. ( потихеньку будемо про них писати)