Спеціальні економічні зони – фактори успіху та міжнародна практика
Президент України Володимир Зеленський оголосив , що одним з питань опитування, що буде проводитись одночасно з місцевими виборами 25 жовтня, буде питання створення Вільної (Спеціальної) економічної зони (СЕЗ) на Донбасі. В інформаційному просторі в основному була негативна оцінка і питанню і СЕЗам. І це зрозуміло, бо в Україні з ними не склалось. Але, не все так погано з СЕЗам в міжнородній практиці і про це не потрібно забувати. В цьому матеріалі з Романом Нейтером для Ліги ми обговоримо, навіщо створюються Вільні (Спеціальні) Економічні Зони, яка міжнародна та українська практика використання цього інструменту, про підводні камені, найкращі практики та ключові фактори успіху СЕЗ.
Для чого створюються СЕЗи
СЕЗ – чітко географічно визначена територія з власними адміністративними установами, в якій оперують компанії-резиденти, де діє спеціальний правовий режим ділової активності, а також спеціальна державна політика щодо землевідведення для потреб території.
Загалом СЕЗи не є українським винаходом. Відповідно до Світової доповіді про інвестиції (підготовленої ООН в 2019 році) СЕЗи використовуються у понад 140 країнах, майже в 75% країн, що розвиваються та майже в усіх країнах з перехідною економікою. Найбільш популярні цілі створення таких зон – це залучення іноземних інвестицій (в тому числі і на проблемних територіях), налагодження міжнародної та регіональної співпраці, створення нових робочих місць, розвитку територій навколо СЕЗ, експериментування з регулюванням ділової активності.
Дизайн СЕЗів
Зазвичай, дизайн СЕЗів складається з трьох стовпів/пакетів:
1) пакет фіскальних стимулів, 2) пакет нефіскальних стимулів та 3) інфраструктура.
1️⃣Фіскальний пакет. Зазвичай це пільгові податкові режими. Компанії, що оперують на території СЕЗ, часто звільнені від сплати податків на пробуток, ПДВ та інших.
2️⃣Нефіскальний пакет. Зазвичай включає спеціальні митні режими (із більш ефективним митним адмініструванням), а в окремих випадках – безмитний імпорт засобів виробництва; полегшені умови для реєстрації та ведення бізнесу.
3️⃣Інфраструктурний пакет. Це забезпечення території СЕЗ необхідною інфраструктурою, включаючи відведення земельниз ділянок, наявність комунікацій, а в окремих випадках – навіть вже побудованих «заготовок» під фабрики. При цьому доступ до інфраструктури легший та надійніший, ніж в решті локацій.
Що працює
Не дивлячись на поширений дизайн і ці три пакети підтримки розвитку бізнесу в СЕЗах – не всі вищеперераховані інструменти сприяють досягненню цілей СЕЗ. Автори дослідження, проведене на вибірці 77 країн, котрі використовують СЕЗ зазначають, що якісна інфраструктура та сприяння торгівлі сприяють успіху СЕЗ, в той час як податкові пільги не мають значущого ефекту на розвиток СЕЗ. Розвиваючи цю думку, Азійський Банк Розвитку зазначає, що не дивлячись на широке використання фіскальних інструментів підтримки – їх ефективність є сумнівною та може призводити до гонитви за рентою.
Також для покращення роботи «нефіскального пакету стимулів» наразі найкращою практикою вважають принцип «єдиного вікна», наявність одного органу, котрий безпосередньо відповідальний за всю комунікацію між інвесторами та державними органами, та швидкість надання державою послуг в СЕЗ.
Інші важливі характеристики СЕЗів
Окремо для досягнення цілей СЕЗ ключовими є характеристики самої зони – її розміри, сектори економіки, під які «заточена» СЕЗ, локація СЕЗ, а також послуги доступні та інфраструктура зони. Економічні зони, орієнтовані на високотехнологічне виробництво є менш успішними, ніж орієнтовані на низькотехнологічне виробництво. При цьому більші за розміром економічні зони розвиваються швидше. Також локація має значення в контексті доступу (включаючи і фізичну дистанцію) до ринку праці та ринків збуту та необхідної інфраструктури, таких як порти. Близькість до великого національного ринку є важливою перевагою для інвесторів, що прагнуть ввійти на цей ринок.
