Продовження про маржинальність фермерів після початку війни
...Як видно, маржинальність до початку
війни стабільно знижувалась (звичайно, із певними короткотерміновими коливаннями). Із початком війни маржинальність стрімко зросла. Причина, як на мене, доволі банальна: через значно дорожчу логістику, внутрішні ціни на насіння набагато сильніше просіли порівняно із олією. Далі ситуація із логістикою поступово покращувалась, внутрішні ціни на олійні та зернові підтягувались, а маржинальність, відповідно, стрімко падала до "довгострокового тренду".
Це неприємно виробникам олії - зрозуміло. Але, картина вище дає лише натяк на прибутковість, оскільки не враховує вартість переробки. І друге, чи є це підставою
для додаткової підтримки через обмеження експорту інших олійних та за рахунок виробників олійних? Я тут взагалі не бачу підстав. Тим більше, що олійний сектор підтримується ще з 1999го року - з початку введення експортного мита в 1999 році
Далі буде аналіз доданої вартості та втрат/вигод від запровадження експортного мита на ріпак та
сою