Ну що, все таки соєво-ріпакові правки проголосували, нажаль...

Попри це, роблю тут короткий розбір аналітичної довідки про вигоди від запровадження мита - соєво-ріпакових правок, про що обіцяв вчора, довідку завантажу пізніше трішки

1) Позитивні сторони довідки:
a. Гарно і головне правильно оформлена перезентація із інформацією, з якою можна працювати. Чому правильно - бо всі слайди із головними ідеями, які мають залишитись в головах тих, хто читає. Бо часто можна побачити лише назви слайдів без меседжів - і це погані, з моєї точки зору, оформлені слайди.
b. Інформація - її небагато, але краще стільки ніж нуль, бо взагалі не зрозуміло, на основі чого ініціатори лобіюють.

На цьому, нажаль, позитивне закінчується. Негативні або критичні сторони:
1) Статус цього документу. Я не знаю, хоча це офіційно зареєстрований в ВР документ. Якщо він використовувався як основний аналітичний матеріал (або як пояснювальна записка) - мені дуже шкода спостерігати, як скочується якість прийняття рішень - грубо кажучи на основі презентацій. Тим більше, що в самій презентації відсутні посилання на більш грунтовні дослідження чи джерела - так не можна. Також не зрозуміло, хто автор цієї аналітичної записки.
2) Основний аргумент. Почну з ключової та вкрай спірної думки про "можєм павтаріть", а саме: "Яскравим прикладом ефективної державної політики є підтримка переробки соняшнику, де запровадження 10% експортного мита стимулювало розвиток потужної олійно-екстракційної галузі. Цей позитивний досвід доцільно поширити і на інші олійні культури". Це твердження чи не основний аргумент ініціаторів, але воно нічим крім інформацією про зростаючі переробні потужності і зростаючу переробку не підтверджується. Як я вже неодноразово писав, варто лише легко "підковирнути" - і вся ця диво-політика розвіюється як дим. Вже не буду згадувати свої доволі банальні розрахунки, самі представники галузі кажуть про неефективну та збиткову переробку (https://agroportal.ua/news/ukraina/pererobniki-sonyashniku-mayut-zbitki-vid-10-do-30-na-tonni).
3) Більше того, сама ініціатива з обмеження експорту ріпаку та сої та використання мита на експорт соняшника як прикладу для наслідування -ці дві тези логічно між собою не узгоджуються, крім як просто отримання додаткової вигоди за рахунок аграріїв. Адже якби насправді мито на експорт соняшника призвів до розвитку потужної та ефективної галузі, то що заважає існуючим переробникам нарощувати переробку ріпаку та сої? З економічної точки вони потребують підтримки у вигляді експортних мит лише у двох випадках:
а) їм це економічно не вигідно і вони потребують штучного заниження вартості сировини, щоб вийти на бажану рентабельність, що в цілому не збільшує добробут країни, адже в даному випадку аграрії просто підтримуватимуть неефективну переробку; про це говорять навіть самі представники галузі (https://agroportal.ua/news/ukraina/pererobniki-sonyashniku-mayut-zbitki-vid-10-do-30-na-tonni)
б) банальне бажання додаткової ренти або надмірних прибутків.
Обидва випадки дуже важко використати для обгрутування експортного мита з державницької точки зору.
4) Очевидні помилки та маніпуляція в документі.
a. Наприклад, автори стверджують, що додатковий ВВП в $238 млн в результаті запровадження мит еквівалентний додатковому експорту (збільшенню валютної виручки), чи навпаки. Це є маніпулятивним твердженням, адже експорт - це виручка за визначенням, а додана вартість (чи ВВП на рівні країни) - це різниця між виручкою та проміжним споживанням (змінними витратами).
b. Крім того автори взагалі не згадують, скільки валютної виручки Україна втратить із зменшенням експорту ріпаку та сої і чи зможуть переробники експортувати олію в співмірних обсягах. продовження в наступному дописі