...Але давайте повернемося до Чорновола.

Рівень розуміння, як працює ринкова економіка, у Кравчука і Чорновола був приблизно однаковим. Вони ніколи не вивчали ринкову економіку.

Процеси, спричинені колапсом планової економіки, тривали б ті самі 3-4 роки. І економічний результат мав би бути однаковий – ті самі 10 256% інфляції. Вклади Ощадбанк СРСР вкрав у своїх вкладників іще перед роспадом СРСР. «Подушки» у людей не було.

Що б сталося? Українці почали б нарікати і бідкатися. Влада розводила б руками.

У 1994 році на позачергових виборах Чорновіл програє вибори. А виграє – Олександр Миколайович Ткаченко. Починається комуністичний реванш та загравання з Росією.

У 2000 році Путін стає президентом РФ. У 2003 році Україна вступає до оновленого СРСР разом із Білоруссю.

Приїхали.

Насправді Кравчук взяв на себе весь негатив від наслідку макроекономічних і макроісторичних процесів, які ніхто не міг зупинити швидко.

І прямого комуністичного реваншу не сталося.

Бо націонал-демократи не були дискредитовані так, якби вони взяли у 1991 році усю повноту влади.

Чому хтось сьогодні переконаний, щоб українці у 1991 році обрали б найкращий варіант з можливих?!

При тому, що увесь наш історичний досвід показує, що українці ніколи не втрачають можливість втратити можливість. Аж до 2014 року це тривало.

Тобто ми врешті-решт обираємо найкращий варіант з можливих, але спочатку випробовуємо усі інші варіанти.

А на це потрібний час.

P.S. Забув про люстрацію у 1992-97 року в Польщі не відбулося жодної люстрації. Були СПРОБИ. Невдалі. Приблизно такі саме як наші після Майдану. Люстрація в повній мірі запрацювала майже через 10 років ПІСЛЯ 1989 року. Тобто успіх польської економіки взагалі ніяк не корелюється із люстрацією.