Сьогодні International Monetary Fund святкує річницю створення.
Фонд було засновано 27 грудня 1945 року. Ми вітаємо цю надзвичайно важливу світову організацію. І хочемо про неї дещо розповісти.
Уявіть, ви жили і не слідкували за своєю харчовою і фізичною поведінкою. Наприклад, зловживали алкоголем, жирною їжею, цукром і таким іншим.
Організм вас попереджав, на якомусь етапі ваша печінка, нирки, серце почали сигналізувати і здавати.
Але ви не зупинялися і продовжували жити так, як звикли. Тобто вбивати організм.
І ви загриміли до реанімації.
Ніхто не любить реаніматологів і реанімацію. Адже там немає свободи, все під жорстким контролем і можливість померти дуже висока.
Та хто вам заважав, коли у вас були всі шанси зберегти організм та вести себе відповідно?
Так от, МВФ має функцію реаніматолога, тільки для країн.
Країни, які вдаються до економічного лівого популізму, розбалансування бюджету, витрат національного капіталу на проїдання - йдуть до колапсу. Потрапляють в руки МВФ, як до фінансового реаніматолога. Бо в світі є розуміння, що краще спробувати допомогти вийти з важкого становища, ніж кидати когось на призволяще.
Україна - доволі класичний пацієнт МВФ. Країна, яка дотепер живе за радянськими патернами. Має роздуту соціалку. Високий тиск на бізнес. Має купу ліво популістичних політиків і електорату. За роки незалежності набралась купи кредитів і проїла їх, розкравши і роздавши (привіт токсичному суспільному договору). За що ставала об’єктом атаки Кремля. Окупант постійно намагався посадити нас на кредитний гачок, а потім зв’язати в рамках свого геополітичного проекту.
Ми не раз писали на Капіталісті, що розуміємо причини важкого стану країни. Тут і повільний розвиток еліт і громадян через довгий окупаційний стан, і неякісні російсько-імперські та радянські інституії і марксистька ідеологія в економіці, в якій генератор капіталу, тобто підприємець, всім винен, експулататор, тварина і взагалі нєхароший чєловєк.
Але, пора вже виходити з стану постійного знищення організму.
І ось МВФ пропонує нам допомогу. Дешеві кредитні гроші. А натомість ми маємо здійснювати реформи, які будуть збалансовувати бюджет, робити стійкою національну валюту, зменшать корупційні ризики і таке інше.
На МВФ, тобто на стан пацієнта в реанімації і його бажання лікуватися, орієнтуються і наші західні партнери.
Звісно, не завжди приємно бути під таким контролем. До прикладу, МВФ дуже консервативний і не бажає йти на той ж податок на виведений капітал. І ще на ряд змін, які хочеться зробити в країні.
Але повторимося, аби сперичатися з реаніматологом, треба перестати від нього залежати. Тобто вміти якісно розпоряджатися національними ресурсами, тримати макроекономічну стабільність і жити без постійних економічних катастроф, в -15 або -20% ВВП. Як ми в Україні наразі “вміємо”.
Ну і ще, з реаніматологом можна домовлятися. Навіть про виведений капітал. Просто хотіти дуже треба і компенсатори показувати.
Отже, у МВФ важке світове завдання. Але надзвичайно важливе, особливо в наш український час перехідної демократії і економіки.
Тому, не подобається МВФ, тобто реанімація? То швидше робимо реформи і стаємо стабільними і зростаючими.
Від капіталіста ж - з днем створення! І бажаємо побільше країн витягнути з лівого популізму та з боротьби проти законів економіки. А для чого вдосконалювати інстурмнетарій і підходи. Хоча, в першу чергу лікування залежить від пацієнтів....