​​Люди завжди хочуть більше, ще раз більше і бажано безкоштовно.

Це бажання створює сприятливий грунт всередині нас для прийняття соціалізму.
Соціалізм завжди починається з щедрих обіцянок.

Бо ті, хто обіцяють, знають, що платити будуть не вони.

Це починається з обіцянок дешевої електроенергії.
Хто не хоче дешевої електрики? Всі хочуть.
Так Венесуела, вона хороший приклад, націоналізувала сферу енергетики.

І бензин хочеться дешевий.
Нафтогазові ринки націоналізувались сміливим жестом Чавеса в угоду пролетаріату.

Але соціалізм не бачить берегів і достатньо не буває ніколи.

Коли почали націоналізовувати взагалі все, почались проблеми.

Бо планова економіка абсурдна і в якийсь момент туалетного паперу не стає.
Тоді, працівники заводу виносять останні рулони на "чорний ринок" де продають його за 10 одиниць грошей, а
уряд робить вигляд, що все добре і паперу всім вистачає по ціні 0.2 одиниць грошей.

Так і доходить до того, що бачимо на картинці.

Все починається з простого бажання халяви.
Бажання халяви, це той чехівський "раб", якого треба вичавлювати з себе по краплині.
Це дорожче, але дорожче завжди краще за відсутнє.

Текст нашого активного дописувача Martin Iden