Голову конституційного суду викликали до офісу генпрокурора
Примітно, що днями Офіс Генпрокурорки викликав голову Конституційного Суду, аби офіційно повідомити про підозру у вчиненні злочину. Однак, йдеться про випадок, який ймовірно мав місце кілька років тому, ніяк не пов’язаний зі згаданим рішенням суду, та став відомим органам правопорядку ще в жовтні 2018 року. А сам виклик стався після того, як Президент заявив в інтерв’ю: “Тупицький не може бути головою КС. Перезавантаження суду має розпочатися саме з цього. Я навіть не погрожую. Конфлікт з державою, конфлікт з суспільством, конфлікт з ВР, конфлікт з президентом.”
За декілька місяців до оприлюднення Конституційним Судом того рішення, з’явився цілий масив інформації про те, що операція українських спецслужб — з метою захоплення тридцяти бійців російської приватної військової компанії Вагнера — могла бути зумисне зірвана топ-чиновником офісу Президента. Втім, а ні справедливості, а ні правди під житлом топ-чиновника президентського офісу також ніхто не вимагав. Не зважаючи на появу цілої низки переконливих відомостей про спецоперацію та ймовірні причини її провалу, ця подія не викликала й дрібки того зацікавлення та обурення, яке викликало рішення Конституційного Суду і цією історію від початку й досі опікуються лише декілька журналістів.
Але маємо добрі новини: міжнародна група аналітиків та журналістів-розслідувачів Bellingcat готує цілий фільм цю про спецоперацію, а також планує допомогти Україні з реконструкцією трагічних подій, що відбулися на Майдані.
А поки Bellingcat робитиме те, що, певно, ніхто краще не зробить, українське суспільство й далі буде бавитися в справедливість.
Прагнути та дошукуватися правди натомість буде Західний світ.
1 Dershowitz, Alan M. The Genesis of Justice: Ten Stories of Biblical Injustice that Led to Ten Commandments and Modern Law. New York: Warner Books, 2000. viii, p. 85.
2 Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього / Ювал Ной Харарі ; пер. з англ. Я. Лебеденка. — Харків : Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2016. — С. 313.
