Сільськогосподарські кооперативи ефективні якщо створені добровільно
Коли сільськогосподарські кооперативи створюють люди самостійно, з метою збільшення прибутків, а не через примус держави, то це капіталістично й ефективно
Все почалось у 2007, потім бродіння та сумніви селян. Здається через 4 роки таки створили кооператив і побачили переваги. Ще через пару років зробили місце зберігання і почали самі відвозити на той молокозавод який запропонував найкращу ціну. Потім свій магазин в Бродах. А цього року планують збудувати власний молокозавод.
Супер! Вражаюче! Гідний приклад!
Та для мене це історія не про економічний успіх, а про значно більше.
По-перше, це яскравий приклад допомоги українців що живуть за кордоном українцям що живуть в Україні. Це почалося з презентації канадського урядового проекту “Підвищення конкурентоздатності молочного сектору в Україні”. Урядовий проект в Канаді як покращити молочний сектор в Україні (!). Селянам ще треба було пояснювати і переконувати що воно їм потрібне. Допомога і додаткова мотивація селян була на кожному кроці. Фактично їх ледь не за вуха тягнули до кращого життя іноземці. Чи можливий був би такий проект без української діаспори? Малоймовірно. Про що це говорить? Що українці за кордоном пам'ятають і допомагають Батьківщині. Що ті хто уникнули "совецького" періоду можуть і хочуть допомагати тим хто постраждав від советської деструктивної ідеології.
Мені, як українцю який живе за кордоном, образливо і боляче бачити як деякі "патріотичні" сили налаштовують українців в Україні проти "зрадників" за кордоном. Бог з нею з образою. Але боляче що таким чином шкодять Україні. Ці заклики намагаються зруйнувати ту співпрацю, допомогу та цілющі зв'язки які міцніють і посилюються між світовим українством і Україною. Адже саме діаспора (у широкому розумінні) може запропонувати не лише матеріальну допомогу, а значно більше – ментальні та культурні зміни.
По-друге, це перекликається з історією формування корпорацій Америки, коли люди об'єднувались і це приносило більшу вигоду ніж індивідуальна праця. Так з'являлась модель акціонерних підприємств, так створювались перші корпорації. Це приклад переосмислення колективної праці – тільки не через примусові колгоспи, а через здорову добровільну співпрацю. Це обов'язковий етап формування чесних бізнесів і здорової економіки.
Останнє, найцікавіше для мене. Це історія як канадцям вдалося відновити у цих селян повагу, довіру один до одного і як наслідок плідну співпрацю та віру в себе. Проживаючи в Люксембурзі я для себе визначив головні відмінності між українцями і західними європейцями – це катастрофічна відсутність поваги і довіри. В Україні бракує поваги до всіх навколо від керівника до сусідів (навіть до себе), а закінчується відсутністю довіри до влади і родичів. Історія цього кооперативу це приклад налагодження довіри.
Якщо для успішної України більшість містян мають пройти через створення ОСББ, то в селах подібні кооперативи можуть бути найкращою альтернативою. Коли більшість українців не побояться взяти відповідальність, зуміють поважати один одного, почнуть довіряти і зможуть об'єднатися, тоді країна пройде черговий переломний етап історії. Тоді ці люди краще розумітимуть державницькі процеси, будуть більш відповідально голосувати і впливатимуть на інших. Так формується сучасна культура. Так новий, вилікуваний від більшовиків менталітет формує здорову економіку.
via Олександр Мастер