Туреччина: не боятися конфронтації
(Спільнота Останнього капіталіста чудово розуміє неоднозначність персони Ердогана та його політики. Періодичні відхилення від спадку Ататюрка та його принципів, конфронтація з союзниками по НАТО, зокрема Грецією і Кіпром, напружені стосунки з Ізраїлем і навіть з США через купівлю російської техніки. Все це викликає багато питань.
Але є і інша правда. Туреччина не боїться співпрацювати з нами, надавати потужну летальну зброю і розробляти нові види такої зброї разом. Чого не відняти у сьогоднішньої Туреччини - це відсутність страху при захисті національних інтересів. Власне саме таких союзників сьогодні не вистачає Україні. Про це новий текст Бориса Мороза, нашого постійного автора.)
Деталь на яку мало хто звертає увагу: останніми роками може скластися враження що "Холодна війна" йде не між РФ та Заходом, а між РФ та Туреччиною.
У Сирії Туреччина підтримує Вільну Сирійську Армію (FSA), у 2016 році після втручання Росії у війну в Сирії, саме Туреччина організувала поєднання декількох угруповань у організацію-спадкоємицю першої FSA.
Нинішня вільна сирійська армія існує саме за турецької підтримки.
Саме бойовики FSA, за звинуваченнями вірменьскої сторони, брали участь на боці Азербайджану у Крабахській війні.
Власне, у війні за Карабах Туреччина максимально допомогла армії Азербайджану людьми та технікою.
Ердоган разом з Алієвим приймав парад перемоги у Баку, бо це беззаперечно і його перемога.
Але це ще не все, Турція надає військову допомогу Уряду Національної Згоди у Лівії, якому протистоїть так звана Лівійська Національна Армія, на боці якої воюють бойовики з Судану та Росії.
Також у Тріполі було направлено Туреччиною близько 15.000 бойовиків кишенькової сирійської армії Ердогана.
І от тепер, Туреччина та Україна підписують документи щодо співробітництва в оборонній галузі, ми купуватимемо новітні безпілотники "Байрактар", також планується будівництво кораблів класу "корвет".
Окрім цього, Туреччина будує житло для кримських татар, які були змушені виїхати після окупації.
Останні п'ять років, Туреччина фактично відверто воює з Росією, в декількох країнах одночасно. Ця країна спокійно постачає і летальну зброю і боєприпаси, і війська усім ворогам РФ. При цьому, у Карабасі та Лівії сторона, підтримувана Росією зазнала чутливої поразки.
Таку сміливість залишається лише побажати західним партнерам. На відміну від них, Ердоган завжди вважав діалог з позиції жорсткої сили кращим для спілкування з Кремлем.
