В 1931 році казахські стада скоротилися на 70 відсотків через голод
"До літа 1931 р. казахські стада скоротилися в порівнянні з 1929 р. більш ніж на 70%. В абсолютному розрахунку в 1929 р., за офіційними даними, в Казахстані налічувалося майже 36 млн голів, а двома роками пізніше - всього близько 9 млн.
Взимку 1932 - 1933 рр. худоби в аулах вже практично не було. Якщо в 1929 р. в середньому на господарство припадала приблизно 41 голова, то в 1933 р. - 2,2, тобто пропало понад 90% поголів'я.
Крім того, худобу доводилося переганяти на великі відстані по степу до збірних пунктів і бійні. Не було запасів кормів, в шляху тварини масово втрачали у вазі й гинули. Взимку худоба в величезних кількостях замерзала на смерть. Худобоперегінні тракти й збірні пункти часто були перевантажені.
Наприклад, навесні 1931 на ст. Нурінськ прийшло близько 160 вагонів з м'ясом. Вміст 70 з них виявилося з явними ознаками розкладання.
У грудні 1930 р. Турар Рискулов публічно закликав не вимагати занадто багато від кочових і напівкочових районів і посилався на Аргентину та Австралію, ратував за раціоналізацію скотарства в степу замість переводу кочівників на осілість.
Перевід на осілість часто закінчувався тим, що кочівників зганяли на порожні безводні землі, витісняли в степ і кидали напризволяще" - так пише німецький вчений Роберт Кіндлер.
У той геноцидний час сотні мільйонів кілограмів експропрійованого і забраного у кочівників м'яса спрямовувалися не тільки на російські ринки й на експорт, але також і на побудовані й введені в ці самі роки найбільші м'ясокомбінати СРСР: Московський, Ленінградський, Бакинський, Брянський, Орський і інші.
М'ясом постачали Москву, Ленінград і великі промислові будівництва. Також насильно відібрані десятки мільйонів голів домашньої худоби в промисловому виробництві перероблялися в ковбаси, сосиски й консерви. Чим і годувалася вся Росія, коли казахи вмирали від голоду і хвороб тисячами щодня.
Знаєте, для 4 млн казахів 36 млн голів худоби було більш ніж достатньо. З лишком вистачило б на століття вперед.
Ніколи в історії степу від джутів, неврожаїв та інших природних катаклізмів кочівники гинули. Гинула худоба, але людина - ніколи. Тим більше мільйонами.
Якби не голодомор, то сьогодні казахів було б понад 45 млн.
А поголів'я худоби налічувалося б в сотні мільйонів голів. Весь світ годувався б нашим м'ясом. А бонусна виручка від продажу природних ресурсів йшла б на особисті рахунки громадян Казахстану.
Це знімок з музею в Долинці: група озброєних червоноармійців і чекістів ОГПУ викрадають чергову насильно конфісковану худобу з казахського аулу. Частина худоби впаде на шляху прямування від холоду, голоду, виснаження і хвороб. А інша частина піде в Росію. Така ціна сталінської індустріалізації.
У Радянському Союзі, на жаль, домашня худоба коштувала дорожче життя людини.
