Головецький розповів як націоналізм і капіталізм відродили сілезію
Учасник Клубу Авторів Капіталіста Головецький Остап про те, як націоналізм і капіталізм призвели до національного відродження в Сілезії
Сілезія – це етногеографічний регіон Польщі, що є одним з економічних центрів країни. Але він не завжди мав зв’язок зі своєю історичною батьківщиною.
З 1335 року територія Сілезії відійшла від Польщі до Богемії, а потім – до Австрії й, зрештою, у 1740 році, до Пруссії. За 400 років німці витіснили слов’ян з міст, монополізували бізнес. Найсильнішого удару по етнічному складу було завдано після Тридцятилітньої війни. Німецькі переселенці заселяли землі слов’ян, які загинули в результаті конфлікту, що значно змінило етнічну карту регіону.
На початку ХІХ століття більшість територій цього краю була під владою Пруссії. У 1825 році населення на ¾ складалося з німців й на ¼ - з меншин. Це століття було епохою індустріалізації й націоналізму. З початком промислового перевороту й відкриттям великих покладів корисних копалин: вугілля, срібла, залізної руди, цинку, свинцю, регіон все більше потребував робочих рук. Особливо гостро цей дефіцит відчувався в містах. Поляки з сілезьких сіл й інших регіонів піднімецької Польщі почали їхати на заробітки в Сілезію. Причиною такого руху стала недостача земель сільськогосподарського призначення, також можна додати, що німецькому власнику було вигідніше брати саме польського робітника, бо він не був вибагливим у виборі роботи й зарплати, спілковий рух був менш поширеним ніж у німецького робітника.
Частка населення, яке ідентифікувало себе як поляки, зросла до 40%, що сприяло розгортанню національного руху за відновлення державності. Аби дати відповідь на виклики спричинені економічними і соціальними чинниками було проведено референдум. Хоча результат не був на користь Польщі, та місцеве населення чітко заявило про свою позицію, що навіть призвело до спроби відстояти своє право на життя у національній батьківщині військовим шляхом. Повстання провалилось, й Сілезія залишилась частиною Німеччини ще на 25 років, але саме активізація польського населення й активна національна позиція сприяла поверненню регіону до складу Польщі у 1945 році.
Підсумуємо: розвиток економіки й широка індустріалізація сприяли притоку польського населення на історичні землі, які вважались ними втраченими. Цей рух, в поєднані з активною діяльністю інтелігенції й націоналістів, сприяв національному відродженню й поверненню земель до складу Батьківщини.
