Українське телебачення сіє зневіру замість надії

​​Надійне законодавство та інституції, можливості за кордоном, рівень життя та інші категорії виступають об’єктами цієї колективної віри у світле майбутнє.

А що відбувається на українському телебаченні? Такі спікери як Шустер, Королевська та інші лише сіють зневіру серед людей, розповідаючи про те, наскільки все важко замість того, щоб дискутувати про можливості, позитивні зміни та способи вирішення існуючих проблем. Як результат, пересічний споживач таких меседжів вірить не в те, що спільними зусиллями можна прискорити настання кращих часів, а у крах майбутнього. Віра в «неминуче погане» стає зневірою в можливому та реальному хорошому.
Саме тому віра є настільки важливою, на відміну від якогось «генетичного розуму». Віра в щастя, успіх та достаток, якого реально досягнути кропіткою працею. Якби ми так працювали як працюємо по всьому світу, вірячи в майбутнє, то мали б гідну й розвинену націю. Але поки ми віримо в Польщу, Чехію, Італію, але не віримо в себе, у свою країну та власний успіх на Батьківщині, доти будемо пожинати плоди створеної нами ж для самих себе безвиході.

Етер «свобода слова савіка шустера»

Дослідження «Де молоді європейці хочуть переїхати за кордон»

Статистика Gap year у Великобританії

Михайло Доненко