Прямо про політику рідко пишемо.
Зізнаємося, що нас найбільше хвилюють національні демократи в Раді.
Бо саме при них здійснюються реформи. І саме вони не є ворогами свободи, конкуренції тощо. Їх тяга до лівої соціальної політики нас розчаровує, але це теж можна хоч якось пояснити розповсюдженим наративом в суспільстві. З цим ми боремося.
Так от, націонал-демократів в Раді сьогодні представляють Європейська Солідарність і Голос. Батьківщину ми не враховуємо. Вже давно це малозрозуміла партія з особливостями.
Так от, серед націонал-демократів, ну як ми бачимо, сьогодні Офіс Президента з відставкою Разумкова підтримала частина Голосу. Так звана група Солідарність, частина з якої проголосувала за, а інша частина просто не з'явилась на голосування.
Власне їх логіку, якщо так можна назвати, ми і постаратися показати в самі.
Наша ж позиція доволі проста. Якщо у опонентів розколюється дім. Навіщо його лікувати? Який сенс? Ніякого! Якщо ти прямо не в комунікації з одним з таборів, якому допомагаєш. А значить допомагаєш руйнувати нині інституції, процедури.
Щодо самого Разумкова. Нам його не шкода. Унилий і заслуговує на те, що сталося. Тільки от не так. Не так мало бути. Мало стратегічного бачення в Раді.
