Українці сприймають війну на знищення як об єктивацію
Як об’єкти цієї риторики та війни на знищення, яку вона санкціонує, українці сприймають все це. Україна, звісно, має історію, і українці є нацією. Але імперія нав’язує об’єктивацію на периферії та амнезію в центрі. Таким чином, сучасний російський імперіалізм включає закони пам’яті, які забороняють серйозно обговорювати радянське минуле. Застосовувати слово «війна» до вторгнення в Україну росіянам заборонено. Також можна говорити, що Сталін розпочав Другу світову війну як союзник Гітлера і використовував те саме виправдання для нападу на Польщу, як Путін використовує для нападу на Україну. Коли почалося вторгнення, у лютому російським видавцям наказали видалити з підручників згадки про Україну.
Зіткнувшись із офіційною сумішшю фантазії та табу Кремля, виникає спокуса довести протилежне: що вічна Україна, а не росія, що завжди праві українці, а не росіяни тощо. Але українська історія дає нам щось цікавіше, ніж просто контр-розповідь про імперію. В сучасній Україні нація не стільки антиколоніальна, що відмовилась від імперської влади, скільки постколоніальна, яка хоче створення чогось нового.
