Що може статися далі?

Це питання, на яке немає відповіді, як і на питання “Коли завершиться війна?”. Джо Байден, Фуміо Кішіда та інші світові лідери намагаються тиснути на КНР з метою відштовхнути комуністів від росії, а уряд України анонсує перемовини безпосередньо між Володимиром Зеленським та Сі Цзіньпіном. Китай може пообіцяти “не втручатися”, “відігравати конструктивну роль у миротворчому процесі”, а також надалі закликати “зняти санкції з РФ” та “йти на прямі перемовини з росією”. Але, як кажуть в Україні, обіцянки – цяцянки. 

Наразі ми маємо лише декілька фактів: відносини РФ – КНР мають протосоюзний характер, який не до кінця розуміють на Заході; КНР давно знала про повномасштабне вторгнення до України, що підтверджується заявами комуністичної фінсистеми про готовність Пекіна до нинішньої ситуації у світі. 

На мою особисту думку, для приблизного прогнозу нам необхідно керуватися такими формулами. 
1. Пряма допомога КНР росії залежить від прямого впливу цієї допомоги на фінансово-економічну систему Китаю. 
2. Прямий успіх України у війні проти росії означає пряму поразку комуністичної світобудови КНР у наступі на сусідні демократії. 

Тепер ще більш спрощено. Якщо війна стане економічно невигідною Китаю, він почне її зупиняти. 

Але є але. Раніше ми думали, що КНР вбачає стратегічне бачення в програмі “Один пояс, один шлях” через Східну Європу – з метою подальшої експансії на ЄС. Однак зараз ми можемо зрозуміти, що нові “газові” угоди між РФ – КНР, досягнуті протягом 2021–2022 років, мають вагоміше значення для Пекіна, і він готовий жертвувати інфраструктурами в Україні та Білорусі заради більш вагомих для нього факторів. 

Вагомішим ризиком є західні санкції для КНР з можливістю втрати “трильйонних” ринків. Але з цього питання має бути досягнута згода США, Японії та ЄС, яка наче є, але є й Німеччина, Франція та Угорщина. 

Замість висновків

В Україні майже місяць продовжується героїчна боротьба проти російського пекла. Я залишаюся в Києві з повною вірою в нашу перемогу, але й з розумінням, що текст, який я пишу, може бути останнім. 

Замість висновків я хочу знову підкреслити, що комуністичний Китай – це не друг, не союзник та не партнер України. КНР – це та сама росія, яка ще не показала свого обличчя. Водночас дехто його вже бачив – це литовці, австралійці, уйгури, гонконгці, тибетці та інші народи, які в різний час та у різних формах зіткнулися з китайським комуністичним злом. 

Після перемоги Україна має відмовитися від “стратегічного партнерства” з КНР, яка всіма силами брехала та лицемірила на користь Росії. Хто ще не зробив цих висновків, має час зробити їх зараз. 

Але до перемоги навіть я – найбільший критик КНР – вважаю, що необхідно залишати місце для тиску на китайську Компартію з метою позбавлення росії головного союзника. Не знаю, чи щось вийде з цього, але намагатися треба безумовно.
Артур Харитонов

Детальнішу інформацію про те, чим ще небезпечний комуністичний Китай, і те як він стає загрозою для цивілізованого світу, сьогодні о 18:30 говоритиме разом із засновником Капіталіста Валентином Краснопьоровим, головний координатор Free Hong Kong Center Артур Харитонов. Буде про Гонконг, Тайвань, про порушення прав людей, конфлікт з Японією щодо островів та багато іншого.

Приєднатися до розмови можна за посиланням:
https://youtu.be/Kc6cVWqNw_M