Українці буковини охочі воззєднатися з зунр у 1918 році
3 листопада 1918 року, у Чернівцях, українське населення, користуючись правом на самовизначення, об'явили, що земля населені українцями на території колишнього герцогства Буковина хочуть возз'єднатися з ЗУНР з подальшим входженням у склад Великої України. Так українці Буковини закінчили свій шлях національного відродження.
З часів Руси-України ця земля була тісно пов'язана з іншими частинами Русі. Ця земля була воротам галицьких князів до Буджаку й Молдови. Після монголо-татарської навали зв'язки Буковини з галицько-волинськими землями послабились, що призвело до утворення тут на початку XIV ст. окремої Шипинської землі, яка визнавала зверхність золотоординських ханів. Коли монголи ослабли - ці землі попали в залежність від угорських королів. З часом угорців втрачають контроль над цими землями, а молдовські бояри отримують все більше влади над цими територіями. У свою ж чергу Молдова була під впливом Великої Порти. Навіть попри це все жителям Буковини вдалося приєднатися до боротьби Богдана Хмельницького й підтримували його сина, коли той обороняв Сучаву.
Усе змінив 1774 рік, австрійські війська анексують Буковину до складу Габсбурзької монархії. Саме це стало першим кроком у національному відродженні буковинців. Австрійська влада приєднала Буковину, як один з дистриктів королівства Галіції й Лодомерії. Така єдність давала українській інтелігенції розробити спільну політично-культурну думку, яка могла б протистояти як польським так румунським шовіністам. Суперечливими стали події Весни народів, хоча виділення округу в герцогство сприяло розвитку краю, це рішення лобіювали в першу чергу румуни аби послабити український рух. У той же час українці не дозволили приєднати свій край до Мадярщини щоб румуни були в складі одної з частин Австрійської імперії. До 1918 року край був складовою імперії, аж до її розвалу.
Відповідно до маніфесту Карла І, 25 жовтня було створено Крайовий Комітет, як складову частина Української Національної Ради у Львові. Головою обрано Омеляна Поповича та створено комісії: адміністративну, міжнародну, фінансову, народної оборони та редакційну. Редакційна комісія отримала завдання підготувати звернення до народу та скликати всенародне віче на 3 листопада, яке мало б визначити долю народу. У той же час румунські шовіністи хотіли приєднати Герцогство Буковину повністю до Румуні без урахування право націй на самовизначення. Інтерес українців зіткнувся з ідеєю Великої Румунії.