Мова — це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров — умре нація.
В Україні відзначається День української мови й писемності. Це свято співпадає з вшануванням пам’яті преподобного Нестора Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Саме цей монах Києво-Печерської лаври написав одну з найдавніших писемних пам’яток нашої мови – «Повість временних літ». Важко уявити нашу історію, культуру й мову без цього джерела.
Важливим елементом покорення України була спроба знищити нашу мову Найпопулярнішою версією було принизити нашу мову вважати її неповноцінною для усестороннього використання.
Польські шляхтичі вважали її мовою плебсу й "недостатньо престижною", тому багато українських ранньомодерних еліт ополячувалися. Українську мову вважали не гідною для діловодства й судочинства. Розмовляючи українською, в очах поляка ти міг бути на рівні з холопом
Цар Московії Петро І видав заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг. Потім Катерина ІІ заборонила викладати українською в Києво-Могилянській академії лише аби позбавити націю «мізків». Вона також почала процес русифікації й денаціоналізації українських еліт. Російська імперія попри всі спроби знищити українську мову зазнає фіаско, бо наші письменники й інтелігенція творять її, поширюють й всіляко боряться з імперською системою.
Ні Валуєвські циркуляри ні Емські укази не стали тим останнім цвяхом у гріб нашої мови. Саме в мові зберігалася та ідентичність, яку ворог ніяк не міг ні вкрасти ні викривити. Діяльність таких організацій як «Просвіта» дозволяла українцям зберігати лінгвістичну єдність і сприяло виробленню літературного стандарту.
Давні римляни говорили, що чия мова того і влада, тому наші вороги обов’язково нав’язували свою мову. У Польщі це була полонізація, в Угорщині – мадяризація, в Румунії – румунізація, але найбільшого успіху досягла русифікація. Червоні лідери досягли найбільшого успіху серед усіх окупантів в знищені нашої мови. Спочатку репресіями, а потім псевдосвободою заставляли українців забувати мову предків. Навіть зараз з відновленням незалежності ми відчуваємо цей асиміляторський вплив.
Кожна хвиля націонал-демократичного руху сприяла відновленню інтересу до рідного слова. З 1991 року по 2022 суттєво зросла частка україномовних жителів. У 2001 році центр Разумкова констатував, що для 67.5% українців рідною є саме наша мова, але вже у 2020 році цей показник зріс на 10.5%. Ми віримо, що наступні покоління українців очистяться від отрути російської мови й культури. Нація стане господарем на своїй землі зі своєю мовою, яка нічим не гірша жодної іншої європейської мови.
@OstanniyCapitalist
